Україна: Найголовніші новини за 23.01.2024

Україна: Найголовніші новини за 23.01.2024

український президент

23 січня президент України Володимир Зеленський зустрівся з Манфредом Вебером, президентом Європейської народної партії та лідером найбільшої групи в Європейському парламенті, який відвідав Київ. Під час зустрічі Зеленський та Вебер обговорили майбутні вибори до Європейського парламенту, а також майбутній саміт ЄС, на якому очікується схвалення чотирирічного пакету допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро.

Безпека і військо

Служба безпеки України (СБУ) виявила, що російські спецслужби намагаються посіяти паніку серед українців за допомогою електронної пошти. Деякі адреси вже заблоковано, але українцям слід залишатися пильними. За даними СБУ, росіяни надсилають повідомлення з численних облікових записів електронної пошти, які раніше були зламані російськими хакерами. У цих повідомленнях пропонується співпраця з російськими спецслужбами в обмін на винагороду. Варто зазначити, що згідно з українським законодавством, передача інформації про збройні сили, об'єкти критичної інфраструктури та будь-яка інша форма співпраці з ворогом є кримінальним злочином. Такі злочини також можна кваліфікувати як державну зраду.

Під час відкриття 18-го засідання Контактної групи з питань оборони України – Рамштайнської платформи – 23 січня Міністр оборони США Ллойд Остін наголосив на важливості підтримки Києва перед обличчям масштабної російської агресії. Виступаючи через відеоконференцію на відкритті Рамштайнської платформи, Остін підтвердив, що учасники зібралися, “щоб підтвердити підтримку вільної, безпечної та суверенної України” та ”забезпечити продовження надання Україні необхідних ресурсів протягом зими та після неї”. Він додав: “Боротьба України важлива для всіх наших країн. Неймовірно хоробрі українські сили продовжують боротися проти кремлівських загарбників вздовж довгої лінії фронту на сході та півдні України в сувору зимову погоду. Захисники України продовжують завдавати значних втрат кремлівським військовим”. Глава Пентагону повторив свій заклик до союзних країн “копати глибше”, щоб забезпечити Україну якомога більшою кількістю систем протиповітряної та протиракетної оборони. Окремо він наголосив на необхідності не лише задовольнити нагальні потреби Києва в озброєнні, але й допомогти українським військовим модернізуватися та зміцнитися, щоб вони могли стримувати майбутню агресію.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 23 січня заявив, що він не передбачає прямої чи неминучої загрози з боку Росії жодному члену НАТО, хоча альянс посилив свою пильність для запобігання нападу. Столтенберг зазначив, що у відповідь на масштабне вторгнення Російської Федерації в Україну, члени НАТО збільшили виробництво оборонної продукції — не лише для надання подальшої військової допомоги Києву, але й для зміцнення власного оборонного потенціалу. Генеральний секретар НАТО додав, що ще одним завданням альянсу в поточному конфлікті є запобігання ескалації, “шляхом розгортання більшої кількості бойових підрозділів на східному фланзі альянсу, збільшення наших оборонних інвестицій та проведення більшої кількості навчань”. Столтенберг зазначив, що “цього тижня ми розпочнемо масштабні навчання, які стануть найбільшими навчаннями НАТО за десятиліття, в яких візьмуть участь 90 000 військовослужбовців”.

* Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов зазначив, що вагання міжнародних партнерів можуть завадити Україні виграти війну з російським агресором, тому він закликав їх до мужності.

Звіти та дослідження

Газета “Нью-Йорк Таймс”, посилаючись на джерела в Пентагоні та НАТО, повідомила, що європейські та американські чиновники стурбовані потенційним збільшенням поставок північнокорейських ракет і боєприпасів до Росії. Газета зазначила: «Хоча багато північнокорейських артилерійських снарядів, як повідомляється, несправні, росіяни все ще можуть стріляти ними по українських позиціях, тоді як українські сили оборони обмежені у використанні своїх запасів, що скорочуються. Брюссель і Вашингтон особливо стурбовані балістичними ракетами — низка чиновників побоюється, що Росія має намір використати їх для придушення систем протиповітряної оборони, що постачаються Заходом в Україні». За даними газети, Росія наразі отримала невелику кількість ракет — можливо, менше 50 — але американські та європейські чиновники вважають, що Північна Корея може поставити більше в майбутньому. Крім того, дослідження показало, що, на відміну від снарядів, північнокорейські ракети не застаріли — їхня конструкція є найсучаснішою. Ці ракети є точними. У Південній Кореї чиновники та аналітики стверджують, що війна в Україні дає Північній Кореї саме те, що їй потрібно: випробувальний полігон, щоб побачити, як її новий ракетний арсенал, розроблений для конфлікту з Південною Кореєю та Сполученими Штатами, витримає протистояння протиповітряній обороні західного зразка. Американські чиновники стурбовані тим, що якщо Північна Корея збільшить поставки ракет до Російської Федерації, Україна може бути змушена витрачати більше коштів на ракети протиповітряної оборони західного зразка. Це матиме серйозні наслідки для України, якщо Конгрес не схвалить додаткове військове фінансування.

Економічні питання

Поставки сирої нафти з Росії морем впали до найнижчого рівня за майже два місяці через негоду, а також удар українського безпілотника, який ненадовго зупинив потік з ключового експортного терміналу Балтійського регіону. За чотири тижні до 21 січня з російських портів було відвантажено близько 3,36 мільйона барелів сирої нафти на день. Це на 50 000 барелів на день менше, ніж переглянутий показник за період до 14 січня. Більш волатильний тижневий середній показник знизився на 340 000 барелів на день до семитижневого мінімуму в 3,02 мільйона барелів на день. Експорту перешкоджала постійна негода в деяких портах та удар українського безпілотника по заводу з переробки конденсату, що прилягає до експортного терміналу нафти в Усть-Лузі. Ремонтні роботи в порту та погіршення погодних умов можуть знову скоротити поставки цього тижня, тоді як атака безпілотника відкрила новий фронт у конфлікті, підкресливши вразливість експорту нафти із західних портів Росії. Росія заявила, що скоротить експорт нафти на 500 000 барелів на день нижче середнього рівня за травень-червень протягом першого кварталу після того, як кілька інших членів ОПЕК+ домовилися про подальше скорочення видобутку.

Молдова

У Молдові Міністерство оборони перейменовано на Міністерство національної оборони. Урядові джерела повідомили, що перейменування передбачено проектом змін до Закону про національну оборону, який був підготовлений владою та відкритий для громадського обговорення. Проект змін визначає Міністерство національної оборони як спеціалізований орган у складі центрального уряду, відповідальний за організацію, керівництво, координацію та здійснення діяльності відповідно до закону у сфері національної оборони та військової безпеки. Раніше також було оголошено про призначення нового міністра до уряду Молдови, відповідального за переговори щодо вступу до Європейського Союзу.