Палестинський народ: незламна стійкість перед обличчям міжнародних викликів і трансформацій

Палестинський народ: незламна стійкість перед обличчям міжнародних викликів і трансформацій

Омар Фарес - президент Соціально-культурної асоціації палестинців у Польщі

24\12\2024

Під час президентства Дональда Трамп По-перше, арабський світ став свідком безпрецедентного етапу політичного рабства багатьох правителів арабських країн, особливо Перської затоки. Цей період характеризувався зміцненням відносин між Сполученими Штатами та деякими арабськими державами Перської затоки, оскільки ці країни надавали фінансову та матеріально-технічну підтримку американським політичним та економічним проектам у регіоні, кульмінацією чого стало підписання того, що було домовлено назвати « Авраама» угоди про нормалізацію з ізраїльською окупацією. Ці угоди, які відбулися під егідою економічних інтересів і інтересів безпеки, стали радикальним зрушенням у позиції деяких арабських країн, оскільки вони послабили традиційну підтримку палестинської справи та переформулювали пріоритети для обслуговування вузьких політичних завдань.

З початком каденції президента США Джо БайденАмериканська політика продовжувала підтримувати Ізраїль беззастережно, без принципових змін у позиціях, незважаючи на різницю в стилях і риториці. Адміністрація США продовжувала надавати сучасну зброю Ізраїлю, включаючи важкі 2000-фунтові бомби, які використовувалися для знищення інфраструктури у війні геноциду Ізраїлю проти палестинського народу в секторі Газа, на додаток до політичного прикриття, яке надавалося Ізраїлю на міжнародних форумах. Ця політика сприяла посиленню страждань палестинського народу та знищенню його міст і ресурсів, але це не завадило палестинцям від їхньої легендарної стійкості та доблесного опору.

Повернення Трампа та його угоди з Нетаньяху

Незважаючи на необмежену американську підтримку Ізраїлю, в останні роки світ став свідком серйозного зсуву міжнародної громадської думки до Палестинське питання. Жахливі картини спустошення в Газі та постійні порушення прав людини палестинців викликали хвилі глобального обурення. Мільйони людей взяли участь у демонстраціях солідарності з палестинським народом, а рухи бойкоту, такі як BDS, стали ефективним інструментом тиску на Ізраїль.

Окрім народної солідарності, деякі країни висловили офіційні позиції, які зробили сміливі кроки на підтримку палестинської справи. Наприклад, Південна Африка подала справу проти Ізраїлю в Міжнародний кримінальний суд, звинувативши його у військових злочинах і Геноцид і серйозні порушення міжнародного права. Цей крок відображає новаторську роль Південної Африки у захисті прав людини, черпаючи натхнення з власного досвіду опору апартеїду. Зусилля завершилися тим, що Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та його міністра оборони Йоава Галанта.

В Європі такі країни, як Іспанія, Ірландія та Норвегія, визнали палестинську державу, наголошуючи на необхідності припинення ізраїльської окупації та праві палестинського народу на самовизначення. Ці визнання є не лише символічними, а радше відображають зміну європейської політики в бік визнання прав палестинців і протистояння експансіоністській політиці Ізраїлю.

Колумбія також приєдналася до списку країн, які визнали палестинську державу, що свідчить про те, що міжнародна підтримка Палестини більше не обмежується окремими регіонами, а включає також країни Латинської Америки. Ця зміна відображає зростання глобального усвідомлення справедливості палестинського питання та бажання багатьох країн зайняти принципову позицію, щоб уникнути тиску Америки та Ізраїлю.

Американська політика щодо Палестини та Близького Сходу все ще керується стабільними стратегічними інтересами, які підтримують Ізраїль як головного союзника в регіоні. Але народні рухи та міжнародна дипломатія вказують на те, що ізраїльський наратив більше не отримує такого глобального визнання, як це було в минулому.

На завершення залишається палестинський народ Символ стійкості та стійкості, оскільки він зміг отримати глобальну підтримку своєї справи, незважаючи на офіційні зради та міжнародні виклики. Завдяки подальшій народній солідарності та зростаючому міжнародному визнанню їхніх прав палестинська справа залишатиметься живою у світовій свідомості, свідчити про боротьбу народу, який не зламається перед обличчям несправедливості та тиранії.