Внутрішні та зовнішні виклики…
Обґрунтування плану Зеленського щодо реструктуризації державних інституцій
Абдул Хаді Камель - «Веб-сайт»Arm News- Об'єднані Арабські Емірати
26\6\2025
Це почалося Україна З початком війни з Росія Це четвертий рік, із комплексним оглядом діяльності державних установ.
Це відбувається на тлі чіткого визнання з боку Президента. Володимир Зеленський Характер нинішнього протистояння вимагає глибоких змін у з'єднаннях дипломатичного та адміністративного апарату держави.
У промові, яка передавала тон внутрішньої мобілізації, Зеленський оголосив про свій намір внести зміни до дипломатичного корпусу та кількох державних установ у рамках плану зміцнення стійкості держави та підвищення її ефективності перед обличчям зростаючих та прискорюваних викликів.
Він сказав: «Наступний етап вимагає більш гнучкої адміністративної структури та дипломатичного корпусу, здатного відстежувати міжнародні події та забезпечувати постійну підтримку».
Відновлення довіри громадськості
За словами спостерігачів, ці очікувані зміни вказують на два взаємодоповнюючі виміри: внутрішній та зовнішній.
Усередині країни «поправки спрямовані на відновлення довіри громадськості до державних інституцій та стимулювання національного духу в умовах затяжної війни».
Зовні вона «надсилає чіткий сигнал своїм союзникам, що все ще тримає ініціативу та постійно оновлюється, щоб забезпечити ефективність міжнародної підтримки та запобігти її перетворенню на політичний тягар».
Підвищення ефективності управління
Експерти наголосили, що зміни, які президент України Володимир Зеленський має намір запровадити в дипломатичному корпусі та державних інституціях, спрямовані на підвищення ефективності управління та підвищення оперативності реагування на внутрішні та зовнішні виклики, особливо з огляду на триваючу війну в Росії.
Експерти повідомили Erem News, що ці зміни включають стратегічні дипломатичні призначення, реструктуризацію кількох суверенних інституцій та запуск цифрових платформ для зв'язку посольств із центром прийняття рішень у Києві з метою пришвидшення прийняття рішень та боротьби з російською бюрократією та дезінформацією.
Вони додали, що за допомогою цих кроків Київ прагне забезпечити собі сталу політичну та військову підтримку з боку союзників, особливо США іНАТО, зберігаючи водночас баланс у міжнародних відносинах та розширюючи альянси з країнами Глобального Півдня.
Вони наголосили, що ці зміни є реалістичною відповіддю на зменшення деяких форм підтримки з боку Заходу та спрямовані на посилення політичного та дипломатичного впливу України, а також на покращення її готовності до врегулювання криз і ведення переговорів з сильнішої позиції в умовах мінливого міжнародного ландшафту.
Зміцнення позицій України
І він бачить Саїд Салам, директор Центру стратегічних досліджень Vision в УкраїніЦей стратегічний крок спрямований на зміцнення позицій України на міжнародній арені та підвищення ефективності її внутрішнього управління в умовах триваючої війни, ескалації нападів та зростаючих геополітичних викликів з ключовими партнерами.
Салам підтвердив «Erem News», що поправки є рішучою відповіддю на складну геополітичну реальність, зокрема щодо напруженості у відносинах зі Сполученими Штатами за часів адміністрації Трампа, яка наполягає на швидкому дипломатичному врегулюванні на тлі погроз скорочення допомоги.
Він зазначив, що зміни спрямовані на підвищення гнучкості та ефективності української дипломатії та управління, а також включають реструктуризацію дипломатичного корпусу шляхом стратегічних призначень, спрямованих на зміцнення відносин з ключовими партнерами.
Стратегічні пріоритети
Серед найвизначніших із цих призначень, за словами директора Центру досліджень «Vision», є призначення Альони Гейтманчук головою місії України при НАТО 13 червня 2025 року та Нарімана Джеляла послом у Туреччині у травні 2025 року. Також триває дослідження щодо заміни посла України у Вашингтоні Оксани Маркарової міністром, щоб посилити політичну вагу в цих ключових відносинах.
Він додав, що наступного липня відбудеться екстрена зустріч усіх українських послів для об'єднання бачень та визначення нових стратегічних пріоритетів.
Він пояснив, що поправки також включають адміністративну реструктуризацію п'яти ключових державних установ (про яку ще не було оголошено) для покращення їхнього реагування на надзвичайні ситуації, а також створення дипломатичного кризового центру, завданням якого буде моніторинг дій Росії, координація швидкого реагування та протидія російській дезінформаційній та психологічним операціям, спрямованим проти України та міжнародної спільноти.
Зіткнення з екзистенційними викликами
Він зазначив, що ці зміни будуть впроваджені шляхом поступового оголошення про призначення, запуску цифрової платформи, що пов’язує посольства з Києвом для пришвидшення прийняття рішень, та розробки ключових показників ефективності, які дозволять постійно оцінювати ефективність цих реформ.
Він наголосив, що ці реформи є основою стратегії України щодо вирішення екзистенційних викликів та досягнення її вищих геополітичних цілей.
Він зазначив, що Київ прагне посилити міжнародну підтримку, забезпечити гарантії безпеки від НАТО та європейських країн, а також розширити свої альянси з країнами Глобального Півдня з метою поглиблення міжнародної ізоляції Росії.
Салам пояснив, що ці поправки також спрямовані на підвищення внутрішньої стійкості держави та посилення її здатності швидко реагувати на кризи шляхом підвищення ефективності управління, реструктуризації інституцій та боротьби з корупцією та бюрократією, тим самим підвищуючи прозорість та підзвітність.
Він наголосив на зусиллях України щодо зміцнення свого національного наративу проти російської пропаганди та посилення своїх можливостей протидіяти дезінформації, що поширюється Москвою.
Ці поправки були розцінені Києвом як смілива спроба адаптуватися до швидкозмінної глобальної реальності та забезпечити свою стійкість і перемогу у своїй екзистенційній війні.
Підвищення ефективності роботи державних установ
Зі свого боку, радник Українського центру зовнішньої політики Іван Юас заявив, що деталі змін, які президент Володимир Зеленський планує внести до дипломатичного корпусу та державних установ, ще не повністю розкриті.
«Однак це сталося після заяв президента Росії Володимира Путіна, в яких він підтвердив намір своєї країни захопити контроль над більшою кількістю української території», – додав Юас.
Юас повідомив Erem News, що ймовірною метою цих поправок є підвищення ефективності та результативності урядових та дипломатичних органів, а також посилення їхньої здатності реагувати на потреби України в умовах воєнного часу.
Він вважає, що ці зміни можуть включати зміни в деякому персоналі та заміну низки послів і дипломатів більш кваліфікованими спеціалістами, особливо в країнах, де Київ прагне посилити свою дипломатичну присутність або де політична та військова підтримка має вирішальне значення.
Він додав, що серед варіантів, що розглядаються, є реструктуризація дипломатичного корпусу відповідно до стратегічних пріоритетів держави, посилення його здатності координувати гуманітарну допомогу та відстоювання національної політики на міжнародних форумах.
Радник Українського центру зовнішньої політики наголосив на необхідності впровадження навчальних програм, спрямованих на підвищення компетентності дипломатів у протистоянні зростаючим викликам у міжнародних відносинах, особливо з огляду на триваючу війну.
Щодо державних установ, він зазначив, що уряд може вдатися до спрощення бюрократичних процедур, щоб пришвидшити прийняття рішень та покращити рівень послуг, що надаються громадянам.
Цифрова трансформація
Він вважав цифрову трансформацію ключовим компонентом реформи, використовуючи сучасні технології для покращення комунікації та сприяння наданню послуг, зосереджуючись на таких пріоритетних сферах, як оборона, гуманітарна допомога та економічне відновлення.
Він наголосив, що головною метою цих реформ є забезпечення готовності українських інституцій до вирішення поточних викликів та використання майбутніх можливостей, включаючи зміцнення міжнародних партнерств, мобілізацію фінансової та військової підтримки, покращення управління гуманітарною допомогою та підтримку реконструкції та економічного зростання шляхом ретельно продуманих реформ.