Політичні жнива російської війни на Україні

Політичні жнива російської війни на Україні

У співпраці з Центром стратегічних досліджень «Vision» – Київ

Центр близькосхідних досліджень – Київ

19-26 січня 2024 року

  • Нова зустріч Рамштайн-платформи – Оборонна співпраця між Україною та країнами Заходу триває

23 січня відбулося 18-те засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в онлайн-форматі. У ньому взяли участь представники понад 50 країн та практично все українське військово-політичне керівництво, включаючи міністра оборони Рустама Умерова та Головнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного. На зустрічі обговорювався прогрес та практичні кроки щодо збільшення виробництва боєприпасів в Україні. Також розглядалося питання диверсифікації поставок артилерійських систем з урахуванням зносу артилерійських стволів. У рамках повітряного альянсу, окрім зобов'язання щодо надання винищувачів F-16, було підтверджено продовження навчання українських пілотів на військових базах НАТО в Німеччині та США. Під час зустрічі Канада оголосила про новий пакет військової допомоги та залучення канадських інструкторів до навчання українських пілотів на F-16, а Німеччина оголосила про передачу Україні гелікоптерів. На зустрічі також обговорювалося збільшення виробництва безпілотників та ракет, що могло б частково компенсувати дефіцит артилерійських снарядів. Зі свого боку, Міністр оборони України Омеров підтвердив, що Міністерство оборони готове брати участь у спільних технологічних інвестиціях та виробництві, ділитися бойовим досвідом України та сприяти укладенню довгострокових контрактів із зацікавленими компаніями. Під час зустрічі також обговорювалися питання альянсів у сфері морської безпеки та партнерства в галузі інформаційних технологій.

  У своєму виступі на зустрічі Міністр оборони України Рустам Умеров зазначив, що багато партнерів значно збільшили свої пакети допомоги у 2024 році. Він наголосив: “Ми вдячні всім країнам, які проявили ініціативу у розвитку альянсів можливостей».

  1. Сполучені Штати Америки, Данія та Нідерланди – авіаційний альянс;
  2. Франція – Артилерійський альянс;
  3. Велика Британія та Норвегія – Морський альянс;
  4. Німеччина та Польща – Бронетанковий альянс;
  5. Естонія та Люксембург – Альянс інформаційних технологій;
  6. Литва – Альянс з розмінування.

На прес-конференції після 18-го засідання Контактної групи з питань оборони України генерал-лейтенант Іларіон Павлюк, керівник Департаменту преси та інформації Міністерства оборони України, заявив, що військова підтримка України від десятків країн-партнерів продовжуватиметься через авіабазу Рамштайн. За словами прес-секретаря, Україна отримає від своїх партнерів необхідну зброю для ефективного ураження російських військ як на передовій, так і в тилу, а також для знищення їхніх логістичних вузлів. Серед іншого, Україна зобов'язалася отримати далекобійну зброю.

Зі свого боку, начальник Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України полковник Геннадій Коваленко наголосив, що нинішня зустріч є можливістю для України донести низку важливих меседжів до союзників, зокрема, поінформувати партнерів про ситуацію на фронті.

Контактна група з питань оборони України, відома як платформа Рамштайн, зобов'язалася надати Україні понад 80 мільярдів доларів військової допомоги та продовжує свої колективні зусилля для забезпечення постійної підтримки. Речник Пентагону генерал Патрік Райдер пояснив у вівторок після віртуальної зустрічі Контактної групи, що “зусилля зараз зосереджені на посиленні можливостей Повітряних сил України, артилерії, військово-морських операцій, розмінування, протиповітряної оборони та інформаційних технологій”.

  • Участь іноземних бойовиків – найманців – у складі російських окупаційних військ

За даними Національного центру опору, росіяни продовжують збирати найманців у країнах світу для проведення своєї агресивної політики.

Малайзійських найманців у супроводі перекладача та колишнього бійця ВПС Вагнера помітили на окупованій українській території Донецької області. Бійці зараз перебувають на полігоні.

Центр зазначає, що кубинців, непальців, білорусів, сербів та представників інших країн, де найманство офіційно заборонено, неодноразово бачили у складі російських сил.

З початку війни проти України Росія ухвалила низку законів, спрямованих на залучення іноземних громадян до своїх лав. Президент Росії Володимир Путін заявив на нараді з питань безпеки невдовзі після того, як його війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну, що “Кремль повинен допомогти іноземцям, які планують воювати разом з Росією”.

Зокрема, повідомлялося, що росіяни масово вербують найманців з Куби для війни проти України. Іноземців вербують на східному фронті.

Також відомо, що Росія планувала вербувати сербів для війни в Україні.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що Росія формує загони так званих “військових інструкторів” для відправлення до африканських країн. “Москва активно вербує на окупованих територіях України, зокрема в окупованому Криму. Контракти пропонуються резервістам російської окупаційної армії — фахівцям з обслуговування систем ППО російського виробництва, офіцерам ВМС та іншим військово-технічним спеціалістам”.

Як вказала українська розвідка, угоди розраховані на кілька років із щомісячною зарплатою, що відповідає фінансовій підтримці російських солдатів, які воюють проти України.

На початку 2024 року збройні сили захопили російського найманця із Сомалі. Він заявив, що йому обіцяли службу в Росії – ймовірно, для заміни російських солдатів, які пішли воювати проти України.

  • Візит іноземних лідерів до України

13 січня він прибув Міністр закордонних справ Франції Новопризначений міністр закордонних справ Франції Стефан Сегюрон відвідує столицю України. Після прибуття до Києва Сегюрон сказав: “Я приїхав сюди, щоб сказати, що Франція підтримуватиме Україну в довгостроковій перспективі з економічної, військової та гуманітарної точок зору”. Він додав, що представники французького уряду продовжать здійснювати “низку візитів”, “щоб зрозуміти, що потрібно українцям сьогодні”.

Перший візит новопризначеного міністра закордонних справ Франції Стефана Сігурдеса до Києва став свідченням високого пріоритету, який Франція надає Україні у своєму зовнішньополітичному порядку денному. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час спільної прес-конференції зі своїм французьким колегою в Києві. Він також окремо подякував своєму французькому колезі за постійну підтримку, незважаючи на ракетні атаки Росії. Міністр закордонних справ України нагадав, що з перших днів повномасштабної агресії Стефан Сігурдес закликав до максимальної політичної, економічної та військової підтримки України.

Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Україну в лютому. Він, зокрема, обіцяє гарантії безпеки та ракети далекого радіуса дії. Крім того, Макрон пообіцяв, що найближчими тижнями до України буде доставлено приблизно 40 ракет далекого радіуса дії SCALP та кілька сотень бомб.

16 січня він прибув Спікер парламенту ЛатвіїДайга Меренга перебуває з візитом в Україні, повідомила прес-служба українського парламенту у Facebook. Заступниця спікера українського парламенту Олена Кондратюк заявила, що візит “зміцнить дружній союз між нашими країнами та парламентами”.

22 січня він Прем'єр-міністр ПольщіТуск відвідав Київ. Міністр інфраструктури України Кубраков зазначив, що стратегічна зустріч між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем демонструє конструктивний діалог та політику добросусідства.

Міністр написав, що разом ми можемо зміцнити економіку обох країн, зокрема, завдяки спільному митному механізму та прикордонному контролю в пунктах пропуску. Переглянутий проект відповідної угоди вже розглядається міністерством. Також обговорювалися спільні плани щодо створення чотирьох додаткових пунктів пропуску через кордон, на додаток до існуючих чотирнадцяти.

Одним із ключових питань є продовження дії угоди про вільний рух товарів, так званого “безвізового транспорту”. Ця угода допомогла Україні пережити перший рік повномасштабного вторгнення. Європейська комісія відзначила її позитивний вплив на всі сторони. Окремо міністр звертає увагу на той факт, що імпорт польських товарів до України сухопутним транспортом зріс на 30%, тоді як імпорт з країн ЄС зріс на 44%.

Ще одним важливим напрямком співпраці є участь польських бізнесменів у відбудові та модернізації України. Найближчим часом польський уряд призначить Павла Коваля комісаром з питань відбудови України.

Одним із потенційних логістичних проектів, у якому польські компанії могли б брати участь на умовах концесії, є будівництво автомагістралі Краківець-Львів-Броди-Рівне, найдовшої польської автомагістралі А4, яка є частиною європейського коридору E40.

“Нам вдалося досягти низки домовленостей щодо зміцнення нашого стратегічного партнерства”, – сказав Жовква, заступник керівника офісу президента України. «Найголовніше, що Польща висловила готовність приєднатися до Спільної декларації G7 щодо надання Україні ефективних гарантій безпеки, яка була прийнята на саміті НАТО у Вільнюсі в липні».

Йовква написав: “Ми сподіваємося якомога швидше розпочати переговори з Польщею щодо укладення двосторонньої угоди про безпеку, подібної до тієї, що була з Великою Британією. Це стане новим етапом у наших двосторонніх відносинах. Разом ми зробимо Європу безпечнішою, а Україну та Польщу сильнішими”.

Президент Зеленський та прем'єр-міністр Дональд Туск провели дуже продуктивні переговори з усіх аспектів двосторонніх відносин. Український президент зазначив: “Є новий польський оборонний пакет. Ми цінуємо вашу постійну допомогу. Є нова форма співпраці для масштабнішого придбання озброєння для задоволення потреб України – це польський кредит Україні. Ми також обговорили з прем'єр-міністром можливості майбутнього спільного виробництва озброєння”.

23 січня Президент Володимир Зеленський провів зустріч із Президент Європейської народної партіїМанфред Вебер. Головними темами розмови є зближення України з Європейським Союзом, робота в напрямку європейської інтеграції, а також підтримка та зміцнення України, а отже, і Європи в цілому.

25 січня він прибув Міністр закордонних справ Литви, Габріелус Ландсбергіс відвідав столицю України. Під час багатоденного візиту литовський міністр зустрівся зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою, секретарем Ради національної безпеки і оборони Олексієм Даніловим та іншими посадовцями.

Він також взяв участь у підписанні меморандуму про взаєморозуміння між Представництвом Європейського Союзу в Україні (EUDEL) та Центральним агентством з управління проектами Литви (CPA) щодо співпраці у впровадженні фінансованого ЄС проекту з будівництва укриттів в українських школах.

“Україна та Литва домовилися спільно виробляти безпілотники для збройних сил”, – оголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на спільній прес-конференції зі своїм литовським колегою Габріелюсом Ландсбергісом у Києві. Кулеба зазначив, що ”Литва володіє технологіями, а ми маємо можливості для масштабування виробництва. Це була ключова тема. Є чітке розуміння того, що потрібно зробити, як і коли, щоб українсько-литовська співпраця у виробництві безпілотників дала максимальні результати у найкоротші терміни”.

26 січня він прибув Міністр закордонних справ ДаніїЛарс Лекке Расмуссен прибув до України. Згідно з його публікацією в Instagram, це його четвертий візит до України на посаді міністра закордонних справ. Расмуссен зазначив, що йому довелося провести час у готельному притулку через попередження про російський авіаудар.

  • Україна вітає членство Швеції в НАТО.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну уряди Швеції та Фінляндії висловили бажання стати членами НАТО, щоб мати змогу захищатися у разі війни.

Заявки обох країн на членство були схвалені всіма членами НАТО, окрім Туреччини та Угорщини. Після схвалення турецьким парламентом заявки Швеції лише одна країна – Угорщина – досі не ратифікувала заявку Швеції на вступ до НАТО.

Україна вітає успіх Швеції на шляху до євроатлантичної інтеграції та висловлює свою повагу до рішення парламенту Туреччини. Швеція – потужна країна у військовому сенсі. Її вступ до НАТО додасть додаткову цінність колективній безпеці Альянсу. “Немає нічого важливішого, ніж посилення здатності НАТО захищати своїх членів перед обличчям зростання глобальної нестабільності через російську агресію проти України. Жодні особисті амбіції чи інші міркування не повинні стояти на заваді цьому. Україна очікує приєднатися до Альянсу в рамках нової хвилі розширення НАТО слідом за Швецією. Без України європейська архітектура безпеки не буде повноцінною, а з Україною НАТО надійно зміцнить свій східний фланг”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *