Дипломатичний туман: тристоронні дзвінки Трампа викликають більше питань, ніж рішень щодо війни Росії проти України

Дипломатичний туман

Тристоронні дзвінки Трампа викликають більше питань, ніж пропонують рішень війни Росії проти України.

Трамп прагне «угод», поки Україна наполягає на суверенітеті, а Росія дотримується своїх умов

Підготовлено Центром стратегічних досліджень Vision

20\5\2025

Дипломатичні кроки на тлі триваючої війни

19 травня 2025 року відбулися інтенсивні та безпрецедентні дипломатичні дії, представлені послідовними телефонними дзвінками президента США Дональда Трамп Зі своїм українським колегою Володимиром Зеленський І росіянин Володимир Путін. Ці контакти відбулися у критичний момент. Війна Росії проти України...який вступив у свій четвертий рік без чіткого кінця, на тлі ескалації геополітичної напруженості та глобальних економічних та безпекових наслідків. У цій статті ми маємо на меті проаналізувати ці заклики зі стратегічної точки зору та надати політичну оцінку їхніх потенційних наслідків для перебігу конфлікту та міжнародних відносин.

Деталі президентських дзвінків та заяв лідерів

Дзвінки відбувалися у вражаючій послідовності, яка розкриває пріоритети кожної сторони:

1. Розмова Трампа і Зеленського: Перший порядок і підтвердження суверенітету України

Розмова президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським відбулася першою, тобто перед його розмовою з президентом Росії, що суперечило початковим очікуванням. Розмова, яка тривала невідомий час, була зосереджена на обговоренні розвитку подій у війні, що триває, та підготовці до можливих переговорів.

Під час цієї розмови та в наступних заявах Президент Зеленський наголосив на основних принципах української позиції:

• Не відступати та не підкорятися диктату: Він чітко заявив, що Україна «не виведе свої війська зі своєї території та не підкориться жодним ультиматумам з боку Росії».
• Участь України у прийнятті рішень: Він попросив президента Трампа «не приймати жодних рішень щодо України без участі України». Це відображає позицію Києва бути справжньою стороною будь-яких майбутніх переговорів чи врегулювання.
• Відкритість до багатостороннього діалогу: Він зазначив, що розглядає можливість проведення зустрічі за участю команд зі Сполучених Штатів, України, Росії та європейських країн, припустивши, що така зустріч може бути проведена в Туреччині, Ватикані чи Швейцарії, що продемонструє гнучкість України у виборі дипломатичної платформи.
• Нейтральний статус України та шлях до НАТО: Щодо статусу України, він наголосив: «Україна має статус, і він записаний у конституції країни — там все написано». (Для уточнення, «Конституція України визначає шлях країни до членства в НАТО».) Це являє собою чітке неприйняття будь-якої російської пропозиції, спрямованої на нав'язування Україні нейтрального статусу поза межами її конституційної волі.
• Можливість підписання меморандуму про взаєморозуміння в рамках підготовки до миру: Він підтвердив, що Україна може підписати меморандум про взаєморозуміння з Росією, який прокладе шлях до угоди про припинення війни. Президент зазначив, що «Київ чекатиме на російську версію меморандуму».
• Чекаємо на російські пропозиції: Він наголосив: «Ми чекаємо на пропозицію, яку представить Росія».

2. Розмова Трампа і Путіна: американський оптимізм проти нечітких російських умов

Розмова Трампа і Зеленського відбулася після телефонної розмови між президентом Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним, яка тривала дві години й п'ять хвилин. Російські джерела описали це як «дуже корисне», «змістовне та відверте», тоді як Трамп назвав це «дуже позитивним» і таким, що «пройшло дуже добре».

Заяви Трампа після дзвінка:

- Оголошення про негайні переговори: Трамп заявив через свою платформу Truth Social, що Росія та Україна розпочнуть «негайні переговори щодо припинення вогню та завершення війни», наголосивши, що умови будуть узгоджені між двома сторонами.

- Зв'яжіться з союзниками: Трамп повідомив про результати лідерів України, Європейського Союзу, Франції, Італії, Німеччини та Фінляндії під час телефонної конференції одразу після розмови з Путіним.

- Майбутнє економічне бачення: Трамп зазначив бажання Росії «розвивати широку торгівлю зі Сполученими Штатами після війни» та потенціал для України отримати вигоду від торгівлі під час її відбудови, що відображає його бачення рішення, зосередженого на економічних інтересах.

- Позитивна атмосфера: Трамп охарактеризував загальну атмосферу розмови як позитивну та згадав про зацікавленість Ватикану в проведенні переговорів.

Заяви Путіна та його помічника Юрія Ушакова:

Путін зосереджується на «корінних причинах»: Путін наголосив, що «позиція Росії чітка: найважливіше — усунути корінні причини кризи». Ця заява, яку часто інтерпретують як посилання на вимоги Росії щодо нейтралітету України, нечленства в НАТО та визнання окупованих та анексованих нею територій, ставить під сумнів серйозність зобов'язань Росії щодо безумовного припинення вогню.

- Додаткові деталі від Ушакова:

• Без термінів припинення вогню: Він підтвердив, що жодних термінів припинення вогню між Росією та Україною не обговорюється.
• Трамп підтримує «угоди, а не санкції»: Трамп заявив: «Я підтримую угоди, а не санкції, але Сенат вже підготував їх», що вказує на те, що Трамп прагне дипломатичних рішень через торговельні угоди, а не економічного тиску.
• Дружній діалог та бажання нормалізувати стосунки: Діалог було охарактеризовано як відвертий, конструктивний та проведений у дусі взаємної поваги. Путін також привітав Трампа з народженням його одинадцятого онука, що відображає теплоту їхніх особистих стосунків.
• Росія як «важливий партнер»: Трамп розглядає Росію як «одного з найважливіших партнерів Сполучених Штатів», що може підсилити думку Росії про важливість цих відносин.
• Обмін полоненими: Двоє лідерів обговорили плани обміну полоненими у співвідношенні 9 на 9, вказавши на наявність двосторонніх питань, які можна обговорити.
• Можлива особиста зустріч та візит Трампа до Росії: Путін і Трамп домовилися продовжити діалог і не виключили можливості майбутньої особистої зустрічі. Однак Ушаков уточнив, що Трамп відвідає Росію «після завершення конфлікту в Україні», відкладаючи будь-які зустрічі на вищому рівні до виконання умов Росії щодо припинення війни.

Переговори між Україною та Росією у Стамбулі – оцінка можливостей та викликів

Стратегічні позиції акторів

1. Позиція Росії (президент Путін):

• Оголошена промова: Путін наголосив, що припинення вогню можливе «після досягнення відповідних домовленостей», і що потенційний меморандум про взаєморозуміння включатиме принципи врегулювання, графіки потенційної мирної угоди та можливість тимчасового припинення вогню.
• Обов'язкова умова: Путін наголосив на необхідності «усунення корінних причин кризи» (таких як антиросійська позиція Києва та амбіції України щодо вступу до НАТО) як передумови будь-якого врегулювання, вказуючи на те, що припинення бойових дій пов'язане з досягненням довгострокових стратегічних цілей Росії.
• Читання дипломатичної мови: Помічник Путіна Юрій Ушаков зазначив, що Трамп підтримує «угоди, а не санкції» та розглядає Росію як «важливого партнера», що відображає бажання Росії продемонструвати легітимність своєї позиції та відкрити канали для послаблення міжнародного тиску.
• Стратегічні цілі: Росія прагне закріпити свої територіальні здобутки, посилити свій вплив на захоплених нею територіях та змінити регіональний ландшафт безпеки відповідно до своїх інтересів, водночас підриваючи підтримку України з боку Заходу, наголошуючи на можливості прямих переговорів.

2. Позиція США (адміністрація Трампа):

• Підхід «Угоди»: Трамп наголосив, що його підхід базується на «угодах», а не на санкціях, наголосивши, що Росія та Україна розпочнуть переговори «негайно». Такий підхід відображає його бажання досягти швидкого дипломатичного «прориву», за який він зможе покластися.
• Економічні мотиви: Трамп зазначив, що Росія хоче розвивати широку торгівлю зі Сполученими Штатами після війни, і що Україна виграє від торгівлі під час своєї відбудови, що натякає на можливий економічний вимір його роздумів.
• Аналіз: Така позиція свідчить про бажання Трампа продемонструвати свою здатність вирішувати складні конфлікти та, можливо, скоротити дорогі зобов'язання США, зосереджуючись при цьому на прямих економічних інтересах. Такий підхід ставить під сумнів відданість Сполучених Штатів своїм традиційним союзникам та демократичним цінностям, які вони пропагують.

3. Українська позиція (президент Зеленський):

• Дотримання принципів: Зеленський чітко наголосив на червоних лініях України: не виведення військ з окупованих територій та відмова підкорятися будь-яким російським диктатам.
• Стратегічне застереження: Зеленський попросив Трампа не приймати рішень «без участі України», що відображає глибоке усвідомлення потенційних ризиків угод, укладених у відриві від національних інтересів Києва.
• Зіткнення з тиском: Зеленський стикається з подвійним викликом: виснаженням людських та військових ресурсів, а також потенційним зменшенням підтримки Заходу, якщо США та Росія чинитимуть тиск щодо досягнення несприятливого врегулювання.
• Аналіз: Україна прагне зберегти підтримку своїх західних союзників, зберігаючи при цьому свій суверенітет щодо визначення умов будь-якого врегулювання, уникаючи сценарію «мир за рахунок України».

4. Європейська позиція (Європейський Союз та його лідери):

Розмова Трампа з європейськими лідерами: Після розмови з Путіним президент Трамп провів телефонну конференцію з кількома ключовими європейськими лідерами, щоб поінформувати їх про хід розмови. У телефонній розмові взяли участь: президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, президент Фінляндії Александер Стубб та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Це повідомлення відображає спробу Трампа тримати європейських союзників в курсі подій після його розмови з Путіним.

Обережне привітання: Ласкаво просимо Європейський Союз Вони підтримали дипломатичні зусилля Трампа, але водночас наголосили на необхідності подальшої підтримки України та безумовного припинення вогню з боку Росії.

Європейські реакції:

• Похвала та дипломатичні зусилля з обережністю: Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн високо оцінила дипломатичні зусилля Трампа. Однак інші європейські лідери, проінформовані про результати телефонної розмови, наголосили на важливості подальшої підтримки України з боку США та нагальної потреби в безумовному припиненні вогню з боку Росії.
• Посилення штрафів: Незважаючи на зусилля Трампа, Європейський Союз вже оголосив про свій намір «посилити санкції проти Росії після розмови Трампа з Путіним», що відображає відсутність переконання в тому, що було досягнуто реального прогресу, який би виправдав послаблення тиску.
• Велика Британія: Речник прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера закликав Путіна оголосити безумовне припинення вогню та «серйозно поставитися до мирних переговорів».
• Аналіз: Європейський Союз прагне зберегти свою стратегічну єдність та незалежність у прийнятті рішень перед обличчям геополітичних викликів, визнаючи, що будь-яке зниження підтримки України може негативно вплинути на її регіональну безпеку. І прагне до Зміцнення європейської єдності, як Країни ЄС побоюються будь-яких спроб підірвати єдність Заходу або обійти традиційні дипломатичні блоки. Спливає на поверхню Різноманітність підходівЄвропейський Союз оголосив про свій намір посилити санкції проти Росії, що відображає чіткий контраст із підходом Трампа «угоди, а не санкції».

Аналіз суперечностей та майбутньої динаміки

Розмови та наступні заяви розкривають кілька ключових моментів:

1. Суперечливі наративи та цілі:

• Заява Трампа про «негайні переговори» не узгоджується ні з твердженнями Ушакова про те, що жодних термінів для припинення вогню не встановлено, ні з позицією Путіна про те, що для усунення «корінних причин» конфлікту необхідно досягти миру. Це підтверджує, що переговори не дали відчутних результатів на місцях, і що заява Трампа може більше відповідати його особистим прагненням або політичній тактиці.
• Погляд українського аналітика про те, що розмова завершилася «безрезультатно» і була лише «киданням пилу в обличчя Трампу», відображає ступінь невдоволення України позицією Росії, яка, схоже, відкидає будь-яку дипломатію, що не відповідає її порядку денному.

2. Тиск на Україну та подвійні стандарти США:

• Україна стикається з зростаючим тиском щодо прийняття врегулювання, яке може бути несприятливим, особливо з огляду на небажання США Запровадження суворих санкцій та заяви Трампа про його підтримку «угод, а не санкцій».
• Політику США деякі розглядають як демонстрацію «подвійних стандартів», погрожуючи Україні припиненням допомоги, якщо вона відмовиться, водночас виправдовуючи відмову Росії, стверджуючи, що «це не війна Америки». Це посилює занепокоєння Києва, що його змусять піти на болісні поступки.

3. Стосунки між Трампом і Путіним:

Очевидна сердечність під час поточних та минулих розмов Трампа з Путіним, а також бажання Трампа відвідати Росію, свідчать про те, що він може прагнути встановити прямий канал зв'язку з Путіним, можливо, в обхід союзників у Європейському Союзі, НАТО та самій Україні. Це може служити економічним інтересам Трампа (наприклад, поверненню Росії до світової торгівлі та послабленню санкцій), але викликає значні занепокоєння в Україні та Європі щодо можливості поступок на шкоду європейській безпеці.

4. Продовження військового та дипломатичного конфлікту:

• За відсутності справжньої угоди про припинення вогню, російські військові операції на місцях, ймовірно, продовжаться, спрямовані на зміцнення своїх позицій перед будь-якими серйозними переговорами.
• Найбільшим викликом залишається питання, чи зможе Трамп чинити реальний тиск на Путіна, особливо враховуючи історію дружніх відносин між ними двома.

Стамбульські переговори: аналіз застою врегулювання та перспективи російської війни проти України

Політична оцінка та майбутні сценарії

Поточні політичні оцінки свідчать про те, що ми перебуваємо на критичному етапі, який характеризується стратегічною невизначеністю та кількома можливими сценаріями, причому найімовірнішим є сценарій «переговорів під тиском». Негайне припинення вогню або всеохопна мирна угода навряд чи будуть досягнуті найближчим часом; Наполягання президента Росії Володимира Путіна на «корінних причинах» кризи та непохитна позиція президента України Володимира Зеленського щодо принципів суверенітету створюють суттєву перешкоду для будь-якого швидкого прогресу.

Ви, ймовірно, піддастеся впливу Україна під зростаючим тиском з боку Сполучених Штатів (особливо якщо нинішній підхід Трампа продовжиться) погодитися на політичне врегулювання, яке може включати територіальні поступки або примусовий нейтралітет. Здатність Києва протистояти цьому тиску залежатиме від сили підтримки міжнародної спільноти та його внутрішньої стійкості. На противагу цьому, здається, що Росія посилила свою переговорну позицію. Через ці дзвінки; Це демонструє світові, що воно здатне безпосередньо спілкуватися з Вашингтоном і може спробувати просувати свій порядок денний у сфері регіональної безпеки без серйозних перешкод.

Наступний період буде Справжнє випробування згуртованості західних альянсів. Розбіжність у підходах між адміністрацією Трампа та Європейським Союзом може створити прогалини, якими можуть скористатися супротивники. Європейські країни повинні зміцнити свою стратегічну автономію та координувати свої позиції, щоб забезпечити сталу підтримку України, яка виходить за рамки політичної нестабільності у Вашингтоні. Ці дзвінки свідчать про те, що Можлива зміна правил гри у світовій дипломатичній сфері, де традиційні канали та багатосторонні альянси можуть бути обійдені на користь двосторонньої дипломатії «угод» під керівництвом Трампа.

На основі цієї динаміки формується Три основні можливі сценарії У найближчому майбутньому:

• Сценарій 1 (Переговори під тиском): На Україну зростає тиск, щоб вона погодилася на врегулювання, яке включає територіальні або політичні поступки. Хоча підтримка Заходу продовжується, вона може супроводжуватися певними умовами, що потенційно може призвести до тимчасового припинення вогню, а не до постійного миру.
• Сценарій 2 (тривалий глухий кут з періодичними переговорами): Масштабні військові операції тривають, чергуючись зі спорадичними переговорами, але реального прориву не досягають, оскільки сторони дедалі більше виснажуються. Цей сценарій відображає стан «безкінечності війни та відсутності ефективного миру».
• Сценарій 3 (раптова ескалація): Провал переговорів у досягненні будь-якого прогресу може підштовхнути одну зі сторін до раптової військової ескалації з метою зміни фактів на місцях та більш жорсткого нав'язування своїх умов.

Висновок: Дипломатична невизначеність та віддалені перспективи миру

Хоча дзвінки 19 травня 2025 року дали проблиск надії на дипломатичний прогрес в Україні, всебічний аналіз заяв та реакцій виявляє глибші складнощі. Рішуча відмова України виводити війська або підкорятися російським диктатам різко контрастує з безкомпромісними вимогами Путіна щодо «корінних причин» конфлікту. Водночас, підхід Трампа, який надає перевагу «угодам», а не санкціям, та його дружні стосунки з Путіним викликають питання щодо ступеня відданості Сполучених Штатів довгостроковим інтересам України. Розмова Трампа з європейськими лідерами підкреслює важливість координації з союзниками, але оголошення ЄС про додаткові санкції після розмови підкреслює розбіжності в поглядах на взаємодію з Росією. Дипломатичне майбутнє виглядає невизначеним, зберігаються сумніви щодо здатності будь-яких посередницьких зусиль досягти справедливого та сталого миру без фундаментальних змін у позиціях ворогуючих сторін. Очікується, що Україна залишатиметься під зростаючим міжнародним тиском щодо прийняття врегулювання, оскільки вона продовжує потребувати підтримки своїх союзників у протистоянні російським цілям. Загалом, оцінки свідчать про те, що розрив між партіями залишається дуже великим, і що будь-який реальний прогрес вимагає значних поступок з однієї або обох сторін, чого, схоже, найближчим часом не станеться. Ці дзвінки були можливою прелюдією до подальшої дипломатії, але вони не призвели до жодних радикальних змін у динаміці конфлікту, і очікування щодо неминучого мирного прориву залишаються обережними.