Російські військові бази в Сирії після падіння Башара
Аналітичне читання
Фірас Борзан - письменник і дослідник російських і євразійських питань
24\2024
З падінням режиму Башара Асада майбутнє російських військових баз стало... Сирія Дуже важливе питання. Ці бази є стратегічною опорою російської присутності на Близькому Сході та в Африці та зміцнюють роль Москви як великої держави.
Нові політичні трансформації в Дамаску ставлять цю присутність перед безпрецедентними політичними, народними та міжнародними викликами.
Російські букви: прагматичний підхід
Москва швидко подолала шок перших днів після звільнення Алеппо і поступово перестала називати сирійську опозицію терористами.
Після звільнення Дамаска та втечі поваленого президента Башара Москва почала переходити до прагматичного підходу до подій. Він також почав надсилати багато позитивних повідомлень новій владі в Дамаску, найпомітнішими з яких є:
- Збереження російського посла в Дамаску: Цей крок свідчить про бажання Росія У продовженні спілкування з новим керівництвом і демонстрації неворожої позиції.
- Заяви заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова: Акцент Москви на єдності сирійської території, застереження Ізраїлю від використання поточної ситуації, неприйняття рішення про анексію Голан і висловлення готовності Росії підтримувати регіональну стабільність.
- Рамзан Кадиров закликає переглянути класифікацію Хаят Тахрір аш-Шам І відправка російських поліцейських сил для сприяння внутрішній безпеці.
Ці повідомлення відображають відкритість Москви до розмов із силами, які вона нещодавно вважала ворожими та терористичними.
За словами російської газети «Коммерсантъ» Михайла Гуревича, в Москві панує атмосфера обережного оптимізму щодо можливостей продовження російських військових баз у Сирії.
Російська військова присутність: ставки та виклики
Хоча Росія отримала тимчасові гарантії безпеки для продовження своїх військових баз у Сирії, ця присутність стикається з дедалі більшими проблемами:
- Популярний виклик: Участь Росії у військовій підтримці сирійського режиму протягом цілого десятиліття зробила Москву об’єктом широкомасштабної критики в Сирії. Ця спадщина ускладнює новій владі в Дамаску виправдання російської присутності.
- Міжнародний виклик: Європейський Союз і Сполучені Штати наполягають на виведенні російських баз як умови підтримки відновлення Сирії. Координатор зовнішньої політики Євросоюзу Кадія Каллас чітко підтвердив, що умовою європейсько-сирійського діалогу є «виведення російських баз».
- Варіанти перед Дамаском: Нова влада в Дамаску повинна узгодити економічні потреби, реконструкцію, внутрішній і зовнішній політичний баланс.
Ймовірно, Дамаск віддав би перевагу пожертвувати російською присутністю, якщо це відкриє двері для підтримки Заходу та скасує санкції проти країни.
Роль Туреччини: умовна підтримка Росії
грати Туреччина Центральна роль у цьому файлі. Анкара, принаймні зовні, не виглядає повністю проти обмеженої російської присутності в Сирії.
У цьому контексті заява Омера Челіка, речника правлячої Партії справедливості та розвитку, закликала Захід не пов’язувати допомогу Сирії з питанням російських військових баз. Натомість він вважав, що доля цих баз має вирішуватися шляхом двосторонніх переговорів між Дамаском і Москвою.
Така позиція відображає тенденцію Туреччини до встановлення регіонального балансу, який зберігає вплив Росії в межах, які не суперечать інтересам Туреччини.
У світлі цієї складної ситуації можна передбачити кілька сценаріїв долі російських баз у Сирії:
- Перший сценарій: умовна сумісність
Москва та Новий Дамаск можуть досягти угоди, яка гарантує продовження російських баз на обмеженій основі в обмін на зобов’язання Росії підтримувати економічну та політичну стабільність Сирії та забезпечувати стримування Ізраїлю.
Цей сценарій може зіткнутися з тиском Заходу, оскільки країни Заходу можуть вимагати часткового або повного виведення російських військ в обмін на надання допомоги у відбудові та скасування санкцій.
- Другий сценарій: повний вихід
Під внутрішнім і зовнішнім тиском Росія може бути змушена повністю вийти з Сирії, що призведе до втрати її інвестицій (військових і економічних) туди.
Цей вихід призведе до зниження російського впливу на Близькому Сході та в Африці, що може призвести до серйозних змін у балансі регіональних і міжнародних сил.
- Третій сценарій: перегляд військової присутності
За цим сценарієм Москва прагне переглянути з новим сирійським керівництвом характер і розмір своєї військової присутності відповідно до політичних і польових змінних, одночасно намагаючись забезпечити безперервність своєї стратегічної присутності в Тартусі та Хмеймімі.
- Четвертий сценарій: перетворення баз на навчальні та центри допомоги
Російські військові бази можуть бути перетворені в центри підготовки нових сирійських сил і центри надання гуманітарної допомоги за погодженням з міжнародним співтовариством. У той же час Росія зберігає символічну військову присутність і залишає за собою право використовувати базу в Тартусі як стратегічний пункт матеріально-технічного забезпечення.
На основі деяких даних можна зробити наступні висновки:
- База Тартус має життєво важливе значення в російській міжнародній стратегії, Росія дуже прагне її зберегти.
- Враховуючи тенденцію Трампа до скорочення зовнішніх зобов’язань, скорочення прямого втручання на Близькому Сході та зосередження на прямих американських інтересах, ймовірно, що російська військова присутність у Сирії продовжуватиметься, хоча й в обмеженому порядку, а Туреччина та Британія відіграватимуть певну роль у переговорах з Євросоюзом про пом’якшення своєї позиції щодо російської присутності в Сирії. Це будуть непрості переговори, і позиція Євросоюзу послабиться, якщо американські обмеження та санкції будуть скасовані.
Перевизначення
Майбутнє російської присутності в Сирії та регіоні визначатиметься на основі здатності Москви перевизначити свою роль у регіоні таким чином, щоб врахувати нову сирійську ситуацію, не втягуючись у відкриту конфронтацію. Тому Росія змушена прийняти гнучкий і обмежений підхід, який зберігає її стратегічні інтереси.
Віталій Наумкін вважає, що нові сили в Сирії не зацікавлені в поганих відносинах з Росією, але зазначив, що багато чого залежатиме від самої Росії.
Новий Дамаск здатний володіти переговорним потенціалом високого рівня з росіянами, але успіх залежить від подолання нинішнього крихкого етапу та побудови авторитету з сильною легітимністю.
Кінцеві результати залежатимуть від взаємодії складного набору внутрішніх і зовнішніх факторів, включаючи позиції регіональних і міжнародних держав, потенційні угоди між Москвою і Новим Дамаском і народний тиск у Сирії.
Українська 
العربية