Сербська опозиція наростає На новій площі
Халед Аль-Аззі
23/1/2024
Сербська арена все ще перебуває в розбіжностях, які наблизилися до вибуху між опозицією та президентом, якого звинуватили у фальсифікації та підтримці Росії з метою зриву курсу Європейського Союзу та втягування його в міжетнічні конфлікти, підтримуючи російський курс. Сербський президент працював над відродженням східного екстремізму у Східній Європі та на Балканах через явні російські тенденції до дестабілізації та розколу лав союзу та відкриття фронтів війни всередині країн союзу, особливо після дострокових виборів, що відбулися в Сербії, де вугілля лежить під попелом і загрожує вибухнути всередині країни після... Президент і прем'єр-міністр Сербії звинуватили опозицію у спробі захоплення влади в Сербії, повідомляє російська газета «Коммерсант» з посиланням на свого кореспондента на Балканах. У своєму репортажі від 25 грудня кореспондент зазначив, що «демонстрації напередодні Різдва загострюються, а в Белграді насувається Майдан».
Через тиждень після початку протестів сербської опозиції, яка звинувачує владу у фальсифікації результатів виборів 17 грудня та вимагає нових виборів, сербська опозиція зайняла різко крайню позицію. Протести призвели до жорстоких зіткнень з поліцією та арештів. Президент і прем'єр-міністр Сербії заявили, що «в Сербії не буде Майдану». Лідери опозиції пообіцяли не відступати від своїх цілей «будь-якою ціною».
Облога та агресія
Ситуація в Белграді різко загострилася під час сьомого протесту опозиції, прихильники якого виходять на вулиці щовечора з минулого тижня. Вони звинуватили владу у «крадіжці виборів 17 грудня» та вимагали нових виборів. Всупереч усім очікуванням, вибори призвели до переконливої перемоги правлячої Сербської прогресивної партії (СПП) на чолі з президентом Александаром Вучичем. Вучич взяв під контроль парламент країни та випередив опозицію навіть у столиці. Очікувалося, що опозиція здобуде беззаперечну перемогу. Хоча протести тривали відносно мирно до минулого тижня, обмежуючись облогою Центрального виконавчого комітету Республіканської партії та голодуванням кількох лідерів опозиції, вони різко радикалізувалися ввечері 24 грудня, у переддень Різдва.
У неділю основна увага протестів перемістилася до будівлі столичного парламенту, розташованої неподалік від Центральної виборчої комісії. Депутати опозиції планували увійти до будівлі, як вони оголосили, «щоб оголосити про перемогу на виборах у Белграді зі столиці». Однак цим планам завадили поліція та жандармерія, які попередньо заблокували вхід до мерії зсередини. Багатотисячний натовп розлючених протестувальників почав скандувати антиурядові гасла. Потім група молодиків у масках почала кидати каміння та пляшки в будівлю, розбиваючи вікна та двері. Поліція відповіла сльозогінним газом.
Протистояння, яке тривало кілька годин і супроводжувалося періодичними закликами протестувальників «звільнити» розташовану неподалік будівлю адміністрації президента, завершилося близько півночі нападом на поліцію.
Потім, менш ніж за годину, підрозділи поліції спеціального призначення та жандармерії, активно використовуючи кийки та інше спецзасоби, відтіснили протестувальників від місця проведення міського мітингу, потім повністю вивели їх з району в центрі Белграда, де розташовані адміністративні будівлі, а потім загнали в щільне кільце.
Внаслідок зіткнень, які тривали годинами, постраждали вісім поліцейських (за даними Міністерства внутрішніх справ) та кілька протестувальників (за даними опозиції). Понад 30 протестувальників було заарештовано.
Сербська криза в російсько-західних дебатах.
Росія звинувачує Захід у прагненні дестабілізувати ситуацію в Сербії, де напередодні протестувальники, які протестували проти результатів нещодавніх парламентських виборів, напали на будівлю мерії Белграда.
Як повідомило 25 грудня російське інформаційне агентство «РИА Новости», речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила: «Очевидно, що Захід прагне дестабілізувати ситуацію в країні». Вона порівняла протести в Сербії з протестами в Києві, які привели до влади в Україні прозахідні сили на початку 2014 року.
З іншого боку, голосування, яке відбулося 17 грудня, викликало широку критику після того, як група міжнародних спостерігачів, включаючи представників Організації з безпеки та співробітництва в Європі, засудила низку «порушень», зокрема «підкуп голосів» та «вкидання бюлетенів у урни». Більше того, багато європейських політиків заявили, що Росія намагається використати Сербію для відкриття нового осередку конфлікту на Балканах, відволікаючи західні країни та займаючи їх цим серйозним фронтом, щоб дистанціюватися від того, що відбувається в Україні, та заважаючи Заходу надавати Києву фінансову, логістичну та військову допомогу, що дозволяє Росії дистанціюватися від своєї політики.
Західні ЗМІ наголошують на очевидному втручанні російської розвідки, яка керує виборчим процесом, щоб запобігти захопленню опозицією контролю та поваленню проросійського режиму в Сербії. Вони також мають на меті продемонструвати силу Росії, яка може маніпулювати долею Європейського Союзу, створюючи проросійські альянси та розпалюючи мобільні фронти всередині ЄС.
Три президентські промови
Президент Сербії Александар Вучич 24 грудня тричі звертався до нації (вранці та вдень, ще до початку протестів). Він оголосив, що перегляду результатів виборів 17 грудня не буде, оскільки, за його словами, вони були повністю прозорими, а перемога пропрезидентської партії була очевидною. Президент дозволить нове голосування в Белграді лише у випадку, якщо пропрезидентська партія не зможе сформувати там правлячу коаліцію, що малоймовірно.
Після початку зіткнень між протестувальниками та поліцією Александар Вучич звернувся з новим зверненням, запевнивши націю, що «революції не буде, і вони не досягнуть успіху». За власними підрахунками президента, в протесті опозиції взяли участь 2490 осіб, 1195 з яких зібралися в міському парламенті. Він наголосив, що «держава має сили захистити демократію та волю громадян, Сербії та Белграда».
Президент звернувся до нації втретє ближче до півночі після засідання Ради національної безпеки. «Сьогодні в Сербії була спроба силового захоплення державних установ», – сказав Александар Вучич. «Все було сплановано заздалегідь, і в нас є вагомі докази цього». Реакція держави буде далі, і арешти продовжаться.
В одній зі своїх промов президент Сербії подякував «іноземним розвідувальним службам, які повідомили про підготовку». Прем'єр-міністр Ана Брнабич доповнила слова президента. Того ж вечора вона прямо заявила, що «дані були надані російською службою безпеки». Прем'єр-міністр тоді заявила: «У Сербії не буде Майдану».
Лідери сербської опозиції опублікували заяву, в якій звинуватили «режим Александара Вучича в тому, що він показав своє справжнє обличчя узурпатора, не допустивши депутатів до парламенту».
«Вони посилають порушників спокою, щоб вони підбурювали до конфлікту». Вони пообіцяли, що не відступлять від своїх цілей «будь-якою ціною».
Отже, промови, які сербський президент намагався надіслати протестувальникам, передусім висловлюють послання Заходу про те, що він не дозволить відкриття протестної арени, яка призведе до його усунення від влади. Бо переобрання, звичайно, призведе до явних змін. Другий пункт є виразом плутанини, яку переживає Белград, реагуючи на західні тенденції за допомогою служби безпеки, поліції та армії. Водночас, виразом репресій, що застосовуються проти демонстрантів, є чітка російська тенденція придушувати будь-які протести, які призводять до зміни режиму. Бо досвід Росії з народними революціями та методи, що використовуються в репресіях, є болісними.
Чи прийнято рішення про зміну сербського режиму?
Також схоже, що Європейський Союз втомився від дій та практики сербського режиму, який намагається провокаційно порушити європейську атмосферу в Косові та втілити в життя російський порядок денний, спрямований на підрив європейської єдності та підтримку напруженості на Балканах.
Однак, слід сказати, що та сама правляча партія в Сербії була при владі, коли колишнього президента Слободана Мілошевича, лідера Соціалістичної партії, було повалено вуличною силою та фальсифікаціями голосування, і Росія пообіцяла сербам підтримувати їх та запобігати будь-якій агресії проти них. Однак альянс НАТО швидко завдав авіаударів по сербських містах і зміг знищити сербську армію та паралізувати державу. У цей момент партія здалася та погодилася на дострокові вибори. Після того, як сербська опозиція зібралася в місті Нова-Сад на півночі країни, що стало першою народною революцією після Східноєвропейської весни, здатною повалити диктатуру шляхом народного протесту... Чи є сьогоднішні умови доречними для повторення попереднього сценарію та повалення «режиму Александра Вучича та його Сербської соціалістичної партії»? Чи стала Сербія перешкодою для балканської демократії (її систем та народів)? Тому питання було вирішено, щоб позбутися спадщини сербського націоналізму та фанатизму, особливо враховуючи, що Росія страждає від справжньої кризи в результаті своєї облоги на міжнародній арені, через свою заглибленість в українське трясовину. Але найближчі дні покажуть, як режим реагуватиме на сербські народні протести, якою буде наступна конфронтація, і чи дозволить вона режиму їх придушити, чи ми чекаємо на нову площу в Белграді.
