Покращення іміджу Ізраїлю в Європі
Модель з Польщі
Омар Фарес, президент Соціально-культурної асоціації палестинців у Польщі
24\2\2025
Константі Геберт, також відомий як Девід Варшавський (псевдонім), є відомою медійною особистістю в Польща який пропагує ізраїльський наратив про палестино-ізраїльський конфлікт. Через свої статті та виступи в ЗМІ Геберт представляє позитивний образ ізраїльської окупації та захищає її експансіоністську та репресивну політику. Для Ізраїлю Проти палестинського народу.
Геберт відомий як видатний єврейський письменник і журналіст у Польщі, і має значний вплив на громадську думку завдяки своїм статтям, опублікованим у національних та міжнародних ЗМІ. Він використовує свою медіа-платформу для захисту Ізраїлю та виправдання його військової політики щодо Палестина, ігноруючи порушення прав людини, скоєні ізраїльськими окупаційними силами проти палестинців.
Геберт виправдовує бомбардування лікарень 90%, спираючись на наратив ізраїльських військових про те, що ці лікарні приховують склади зброї для палестинських бійців опору. Він також поширював свою пропаганду 18 лютого 2025 року під час лекції в Міжнародному центрі освіти про концентраційний табір Освенцим (MDSM) в Освенцимі, де повторював брехню окупації та намагався надати їй академічної легітимності. Фактично, це класична тактика, спрямована на дегуманізацію жертв та виправдання воєнних злочинів.
Геберт відомий своїми позиціями. Сіонізм Він відверто висловлюється та прагне покращити імідж Ізраїлю в Європі, зокрема в Польщі, представляючи його як демократичну державу, яка захищається від палестинських «загроз». Він критикує будь-яку критику Ізраїлю, вважаючи опозицію до політики окупації формою антисемітизму, тактику, яка часто використовується для того, щоб заглушити голоси, що підтримують палестинську справу.
Геберт дотримується офіційного ізраїльського дискурсу, який заперечує національні права палестинців і захищає незаконні поселення та ізраїльську військову агресію. Він уникає обговорення злочинів окупації, таких як невибіркове бомбардування цивільного населення, руйнування будинків та переміщення палестинських сімей, натомість пропагуючи наратив, зосереджений на «праві Ізраїлю захищатися». З початку геноцидної війни під час ізраїльської окупації Геберт дотримувався тактики уникання згадування цифр у своїх заявах. Коли йому доводилося стикатися з даними, він неодноразово стверджував, що Міністерство охорони здоров'я в Газі, як «пов'язане з ХАМАС», фальсифікує цифри не лише завищуючи їх, але й не розрізняючи жертви серед цивільного населення та військових. Однак ці дані визнані Організацією Об'єднаних Націй достовірними, проте Геберт коментує їх у «Gazeta Wyborcza», одній з найважливіших газет Польщі, кажучи:
«Той факт, що ООН підтверджує заяви ХАМАС, нічого не означає: більшість співробітників ООН у Газі є місцевими та перебувають під контролем ХАМАС, а організації потрібне схвалення ісламістів для діяльності».
Історія сіонізму, окупація Палестини та війна в Газі – аналіз Пйотра Зіховича та Войцеха Шевка
Геберт використовує іронію як тактику, щоб приховати свої відповіді на складні питання. Наприклад, коли говорить про різанину в таборі Нусейрат у червні 2024 року, яка збіглася із сесіями Міжнародний кримінальний судВін саркастично сказав:
«Вони не повинні були звільняти заручників, інакше цю іншу різанину додали б до обвинувального висновку. Вони знали, що ХАМАС відкриє вогонь».
Таким чином, різанина 276 палестинців 8 червня зводиться до суто «побічної шкоди».
Щодо подій 7 жовтня він саркастично сказав:
«Їм не слід було реагувати. Так, їх би засудили за вбивство тисячі терористів ХАМАС, але, можливо, вони б уникли звинувачень…»Геноцид«Тому що кількість жертв серед Ізраїлю була більшою».
Геберт покладається на представлення окупації як жертви міжнародної критики, використовуючи сатиричний підхід, щоб зробити будь-яку критику Ізраїлю нелогічною. Таким чином він прагне створити враження, що Ізраїль не повинен вживати жодних заходів, щоб уникнути осуду з боку міжнародної спільноти.
Геберт має значний вплив у польських політичних та медійних колах, сприяючи зміцненню відносин між Польщею та Ізраїлем. Він тисне на польських політиків, щоб ті впроваджували політику, що відповідає сіоністському порядку денному. Незважаючи на відсутність об'єктивності, протягом багатьох років йому вдалося створити імідж незалежного та неупередженого експерта. Цьому сприяла його посада спеціального посланника ООН під час Боснійської війни, де він документував злочини проти боснійських мусульман. Це досягнення зараз використовується як щит від будь-якої критики на його адресу — як можна звинувачувати в расизмі чи ісламофобії когось, хто викрив злочини 1992–1995 років?
Натомість, Геберт стикається з широкою критикою з боку пропалестинських активістів, які вважають його частиною ізраїльської пропагандистської машини в Європі. Багато незалежних голосів у Польщі та в усьому світі прагнуть спростувати його наративи, висвітлити страждання палестинців та викрити постійні порушення з боку Ізраїлю.
Константій Геберт є яскравим прикладом голосу, який прагне виправдати ізраїльську окупацію та приховати її злочини. Незважаючи на його зусилля щодо просування сіонізму в Польщі, зростаюча обізнаність щодо палестинського питання ускладнює поширення цих наративів без зіткнення з історичними фактами та реальністю на місцях. Роль вільних та незалежних ЗМІ залишається важливою у протидії цій пропаганді та викритті правди перед громадськістю.