Реалії України через два роки після всеосяжного російського вторгнення – статистика та цифри

Реальність України через два роки після всеохоплюючого російського вторгнення

Статистика та цифри

Центр стратегічних досліджень «Vision» – Київ

У співпраці з Центром близькосхідних досліджень – Київ

1/3/2024

З огляду на те, що російське вторгнення в Україну триває вже третій рік, ми відзначаємо невизначену ситуацію на місцях та зростаючі труднощі, з якими стикаються українські війська на передовій. Це пов'язано з низкою факторів, зокрема зі зростаючою нестачею військової допомоги, зокрема боєприпасів усіх типів, особливо артилерійських снарядів. Але вплив російського вторгнення в Україну не обмежується фронтом, а поширюється на багато аспектів, включаючи економіку, життя та засоби до існування.

У цьому звіті ми розглядаємо вплив цього вторгнення на Україну, незалежно від змін на військовому фронті, через два роки після російського вторгнення, а також досліджуємо ціну війни для Росії.

Шкода для української економіки

Всеохопна агресія Росії лише за два роки завдала значних економічних та соціальних втрат Україні. На сьогоднішній день економічні втрати України вже сягнули майже 499 мільярдів доларів. Це дані третього Аналізу втрат та потреб України (RDNA-3), який було досліджено Світовим банком та Кабінетом Міністрів України у співпраці з Європейським Союзом, Організацією Об'єднаних Націй та іншими партнерами, зокрема командою Міністерства економіки України.

Потреби України у відбудові наразі оцінюються в 486 мільярдів доларів. За даними української влади, лише у 2024 році країні знадобиться приблизно 15 мільярдів доларів на негайні пріоритети реконструкції та відновлення на національному та громадському рівнях, з особливим акцентом на підтримку та мобілізацію приватного сектору, а також на відновлення житла. Проста інфраструктура, послуги, енергетика та транспорт. Аналіз RDNA3 підтверджує, що хоча приблизно 5,5 мільярда доларів цього фінансування було забезпечено від міжнародних партнерів України та з власних ресурсів України, приблизно 9,5 мільярда доларів наразі залишаються непрофінансованими. Збитки, завдані протягом майже дворічного періоду з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року, склали приблизно 152 мільярди доларів, причому найбільше постраждали такі сектори, як житло, транспорт, торгівля, промисловість, енергетика та сільське господарство. Ця цифра стосується, зокрема, Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької, Херсонської та Київської областей, тих самих регіонів, які, як повідомлялося в попередній оцінці, зазнали найбільших збитків.

Тільки приватному сектору цього року потрібно 5,8 мільярда доларів для відновлення промисловості та торгівлі.

Результати третього аналізу стануть основою для реалізації Плану для України, зокрема щодо необхідних реформ та Інструменту підтримки України. Цей план передбачає впровадження інвестиційного механізму, який дозволяє приватному сектору та державним компаніям залучати фінансування для інвестиційних проектів.

Зазначається, що найбільші потреби у відновленні та реконструкції спостерігаються у сфері житла (17% від загальної кількості), далі йдуть транспорт (15%), торгівля та промисловість (14%), сільське господарство (12%), енергетика (10%), захист, соціальне забезпечення та засоби до існування (9%) та управління вибухонебезпечними факторами (7%). Витрати на видалення та управління сміттям (а також знесення, де це доречно) у всіх секторах склали майже 11 мільярдів доларів.

Юлія Свириденко, Перший віце-прем'єр-міністр України та Міністр економіки в Кабінеті Міністрів, зазначила: «Відродження приватного сектору є нашим головним пріоритетом. Потреби в інвестиціях для промисловості та торгівлі становлять 4,2 мільярда доларів, а для обігових коштів – 1,6 мільярда доларів. Ми повинні профінансувати цю суму у співпраці з міжнародними партнерами».

Основні напрямки фінансування, які уряд, донори та міжнародні фінансові організації надаватимуть цього року, включають гранти на відновлення та модернізацію бізнесу, часткову компенсацію процентних ставок за програмою кредитування 5-7-9%, підтримку українських експортерів та програми страхування від воєнних ризиків. Фінансування фінансових інвестицій та модернізації обладнання українськими компаніями також є дуже важливим.

Особливе значення має доступність інструментів для бізнесу через банківську систему, корпоративне фінансування та проектне фінансування. Це особливо стосується капіталомістких галузей, які потребують оновлення виробничих ліній, таких як переробна промисловість.

Загибелі цивільного населення в Україні

За даними Організації Об'єднаних Націй, понад 30 000 українських мирних жителів стали жертвами тотальної агресії Росії: 10 378 осіб загинули та 19 632 отримали поранення. Ці дані відображають лише кількість жертв серед цивільного населення, підтверджену організацією. Насправді їх набагато більше, але точну кількість не можна визначити до кінця війни.

Протягом першого року повномасштабної війни Росії проти України загинуло щонайменше 8300 мирних жителів, а понад 12 600 отримали поранення. Найбільші втрати були в перші місяці вторгнення: лютий – 375 убитих і 469 поранених, березень – 4220 убитих і 3013 поранених, квітень – 840 убитих і 1905 поранених, травень – 559 убитих і 1145 поранених.

З липня по жовтень 2022 року щомісяця перевірялося 300-400 жертв російської агресії в Україні. У листопаді загинуло 189 людей і 542 отримали поранення, а в грудні — 208 людей і 615 отримали поранення.

Минулого року (2022), за даними Організації Об'єднаних Націй, кількість смертей серед цивільного населення зменшилася майже на чверть – на 1,9 тисячі осіб. Щонайменше 6500 інших отримали поранення. Найбільше українців загинуло у 2023 році у січні – 204 особи. У лютому, за даними ООН, загинуло 144 особи та 457 отримали поранення, у березні – 183 особи та 590 отримали поранення, у квітні – 183 особи та 493 отримали поранення, у травні – 177 осіб (688 поранених), у червні – 186 осіб (679 поранених), у липні – 165 осіб (690 поранених), у серпні – 155 осіб (559 поранених), у вересні – 143 особи (536 поранених), у жовтні – 181 особа (429 поранених), у листопаді – 111 осіб (357 поранених), у грудні – 112 осіб (499 поранених). У січні 2024 року росіяни вбили 158 українських мирних жителів та поранили ще 483.

Загалом, протягом майже двох років тотальної війни, загинуло 10 378 людей, а 19 632 отримали поранення. Більшість із них стали жертвами великомасштабної вибухової зброї, а також мін та саморобних вибухових пристроїв.

Кількість загиблих у 2022 році є найвищою за всі десять років російської агресії. У 2014 році, за даними Організації Об'єднаних Націй, загинуло 2084 особи, у 2015 році – 955, у 2016 році – 112, у 2017 році – 117, у 2018 році – 58, у 2019 році – 27, у 2020 році – 26, а у 2021 році – 25.

Зруйнована цивільна інфраструктура (школи, дитячі садки, лікарні)

Прямі збитки, завдані українській інфраструктурі під час війни, станом на кінець січня 2024 року склали приблизно 155 мільярдів доларів. Зокрема, було розраховано компенсацію за збитки, понесені Україною внаслідок бомбардування Каховської гідроелектростанції російськими військами 6 червня 2023 року. Ці дані надала Київська школа економіки (KSE).

Згідно з даними, Фонд житла залишається на першому місці за розміром збитків. «Внаслідок бойових дій та регулярних обстрілів кількість пошкоджених та зруйнованих житлових будинків зростає з кожним днем: станом на січень 2024 року таких будівель було понад 250 000. З них 222 000 – приватні будинки, а понад 27 000 – багатоквартирні будинки». 526 з цих будівель були цивільними гуртожитками, а прямі збитки, завдані внаслідок руйнування цих будівель, оцінюються приблизно в 58,9 мільярда доларів.

Примітно, що порівняно зі звітом на кінець 2023 року ця сума збільшилася на 4,8 мільярда доларів. Експерти визначили регіони з найбільшою кількістю зруйнованих житлових будинків як Донецьку, Київську, Луганську, Харківську, Чернігівську та Херсонську.

До початку 2024 року збитки, завдані інфраструктурі, досягли 36,8 мільярда доларів, а промислові та бізнес-збитки вже сягнули 13,1 мільярда доларів. Згідно з останніми даними, було знищено 78 малих, середніх та великих приватних підприємств, а також 348 державних підприємств, які були зруйновані або пошкоджені.

Інститут зазначив, що «через бойові дії обсяг прямих збитків від зруйнованої енергетичної інфраструктури продовжує зростати — до 9 мільярдів доларів — та агропромислового комплексу — 8,7 мільярда доларів. Крім того, на початок цього року збитки в житлово-комунальному секторі — 4,5 мільярда доларів — та охороні здоров’я — зросли ще на 1,4 мільярда доларів до 3,1 мільярда доларів».

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було знищено або захоплено:

• Щонайменше 160 000 одиниць сільськогосподарської техніки,
• 16 000 одиниць громадського транспорту,
• 3,8 тисячі навчальних закладів,
• 1,8 тисячі закладів культури,
• 580 адміністративних будівель уряду України та місцевих адміністрацій,
• 426 лікарень,
• 348 релігійних установ,
• 50 центрів для надання адміністративних послуг,
• 48 соціальних центрів,
• 31 інтернат,
• 31 торговий центр та інші об'єкти.
• Минулого року Міністерство культури повідомило, що внаслідок війни в Україні було пошкоджено 1711 об'єктів культурної інфраструктури. Найбільші втрати сталися у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що екологічна шкода, завдана злочинами Росії, сягнула 2,2 трильйона гривень. З початку вторгнення було зафіксовано майже 3600 російських злочинів проти довкілля.

Кількість убитих та депортованих українських дітей

Офіційно підтверджено депортацію понад 19 500 українських дітей. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час міжнародної конференції з прав людини «Свобода чи страх». Він сказав: «Наразі офіційно підтверджено понад 19 540 українських дітей. Якби ми щодня повертали по одній дитині, нам знадобилося б 55 років. Це на тлі того, що Російська Федерація щодня продовжує депортувати з нашої території все більше груп українських дітей». За його словами, українська влада зараз має кілька ініціатив у цьому плані.

«На жаль, у нас немає багато інструментів, щоб повернути всіх депортованих українських дітей. Але ми шукаємо все більше конкретних інструментів для повернення наших українських дітей», – наголосив Лубінець.

Станом на 24 січня 2024 року Україна повернула 388 дітей, депортованих до Росії. Про це розповіла Дарія Герасимчук, Уповноважений Президента України з прав дитини та реабілітації дітей. Аналізуючи ці справи, стає зрозуміло, що Росія має набагато більше сценаріїв незаконного переміщення дітей, ніж у 2014 році, коли вона окупувала Крим.

Статистика щодо Криму та кримських татар (політичні в'язні, переміщені особи тощо)

Станом на 12 лютого 2024 року Росія незаконно утримує 208 політичних в'язнів з Криму, 125 з яких є кримськими татарами. З загальної кількості 33 було заарештовано (включаючи 22 кримських татар), 149 було засуджено та ув'язнено (включаючи 99 кримських татар), а 26 не мали легального статусу. Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева написала з цього приводу до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Станом на 25 лютого за цією статтею розпочато 665 розслідувань. 20.3.3 Республіка Крим Російської Федерації до так званих «судів» на території окупованого Кримського півострова. З цих справ у 581 випадку було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, або справу об’єднано з іншою справою за іншою статтею та прийнято спільне рішення. В 11 випадках матеріал продовжує розглядатися.

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим повідомило про поховані щонайменше 694 російських військовослужбовців. Ймовірно, 525 з них були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна їх частина відбувається без попередження. Також підтверджено, що щонайменше 41 російський солдат був захоплений в окупованому Криму, більшість з яких, ймовірно, є громадянами України. У центрі Сімферополя є мобільний пункт відбору на військову службу. Російські солдати підбурюють кримчан до війни проти України та пояснюють умови контракту на службу. Кримський рух опору «Атиш» повідомив, що «Сімферопольський військовий шпиталь повністю переповнений».

Нещодавно стало відомо, що в окупованому Джанкої представники так званого «Електронного центру» незаконно провели обшук у будинку Латфії Зудєвої, правозахисниці Кримської асоціації «Солідарність» та журналістки українського ЗМІ «Grati». Латфія Зудєєва висвітлювала судові процеси над політичними в'язнями та порушення прав людини в окупованому Криму. Окупаційні сили безпеки конфіскували в неї відеореєстратор, усі телефони, ноутбук та флеш-накопичувачі. Потім вони відвезли Латіфію до «Центру Е» в Сімферополі. Туди пішов адвокат, який пізніше зазначив, що причина арешту досі невідома. За попередньою інформацією, окупанти звинувачують її у «зловживанні свободою преси». Пізніше Латіфу звільнили після подання адміністративних протоколів, але судові процеси все ще тривають, і існує постійний ризик повторного арешту. Варто зазначити, що Латіфія Зудаєва неодноразово зазнавала переслідувань за свою професійну діяльність. У липні 2023 року її заарештували російські силовики та оштрафували на 12 000 рублів за «участь у одночасному масовому зібранні громадян у громадському місці з метою подальшого висвітлення у ЗМІ». Саме так окупанти сприйняли її присутність у Сімферополі для висвітлення судового засідання у справі заступника голови ради Нарімана Джелала та братів Ахтімових.

Скільки коштувала війна Росії?

Дворічна війна Росії проти України, ймовірно, коштувала 211 мільярдів доларів на оснащення, розгортання та утримання її сил для військових операцій в Україні, повідомляє Reuters з посиланням на високопоставленого чиновника Міністерства оборони США.

Тим часом, чиновник зазначив, що Москва також втратила понад 10 мільярдів доларів через скасовані або перенесені продажі зброї.

Чиновник додав, що війна також коштувала Росії приблизно 1,3 трильйона доларів економічного зростання до 2026 року, і що приблизно 315 000 російських солдатів були вбиті або поранені. Він також заявив, що Україна знищила або пошкодила щонайменше 20 середніх і великих російських військових суден та один нафтовий танкер під російським прапором у Чорному морі.

Вебсайт Return Alive повідомляв, що до кінця літа 2022 року прямі військові витрати досягли майже 40 мільярдів доларів, або 841 TP3T від національних оборонних витрат у 2021 році. З них 29 мільярдів доларів було спрямовано на операції та фінансову підтримку військових, а 11 мільярдів доларів – на закупівлю матеріалів. Крім того, втрати національного доходу для економіки склали приблизно 30 мільярдів доларів, а щорічні втрати у 2022 році, ймовірно, становитимуть від 103 до 160 мільярдів доларів, або від 6 до 9 відсотків ВВП 2021 року, якщо не більше. До кінця червня 2022 року фінансовий капітал Росії, виміряний ринковою капіталізацією компаній, що котируються на Московській біржі, скоротився на 289 мільярдів доларів.

Для порівняння: у 2021 році витрати Росії на національну оборону становили 47 мільярдів доларів, доходи федерального бюджету – 333 мільярди доларів, витрати – 326 мільярдів доларів, а ВВП – 1,776 трильйона доларів, і все це в номінальному вираженні. Що стосується витрат, які несе Росія, ці оцінки включають потоки (операції та національний дохід) та запаси (матеріальні втрати та капітал).