Мюнхен 2023: особливості поразки Росії

Мюнхен 2023: особливості поразки Росії

Віра Константинова

Політичний експерт Центру близькосхідних досліджень

Переклад та підготовка доктора Саїда Саллама

3/3/2023

Мюнхенська конференція з безпеки відбулася минулого року в очікуванні потенційної катастрофи в Європі та світі. Промова президента України Володимира Зеленського увійшла в історію – український народ захищатиме свою країну за будь-яких обставин.

Через рік після початку широкомасштабної війни Росії проти України ми спостерігаємо формування нового геополітичного ландшафту, написаного кров’ю українських збройних сил та українських громадян.

Вперше за багато років на Мюнхенській конференції з безпеки не було російської делегації, але були присутні деякі представники російської опозиції. Ілюзія того, що путінська Росія може стати ліберальною, стала одним із головних прорахунків світових лідерів.

Питання постачання Україні необхідної зброї, заклики продовжувати та посилювати підтримку України обговорювалися в кожній промові. Рік тому, коли український лідер звернувся до світу з проханням допомогти Україні запобігти катастрофі, міжнародна спільнота лише висловила стурбованість та поширила інформацію про неминучість вторгнення. Мюнхен цього року підтвердив, що європейська політика щодо Росії зазнала фундаментальних змін, і повернення до “звичного ведення справ” не передбачається.

Незважаючи на акцент на війні в Європі, головним сигналом організаторів був заклик до країн так званого “Глобального Півдня” розробити нову архітектуру безпеки та справедливий світовий порядок.

Серед найважливіших промов були виступи Макрона та Шульца, лідерів Франції та Німеччини, а також виступи віце-президента США Камали Гарріс, а також прем'єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака та генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга.

Обговорення “Бачення для України” за участю Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби завершилося тезою про непохитну підтримку не лише Сполученими Штатами, а й німецькими партнерами України рішення про постачання Україні танків «Леопард», враховуючи основні політичні аспекти.

На особливу увагу заслуговує виступ Ван І, голови китайської делегації та директора Канцелярії закордонних справ Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, який востаннє брав участь у Мюнхенській конференції з безпеки три роки тому та був зосереджений, перш за все, на солідарності у подоланні пандемії COVID-19. Цього разу основна увага була зосереджена на запобіганні глобальній конфронтації, виходячи зі стратегічного вибору Китаю розвитку та співпраці. Росія закликала до миру, діалогу та співпраці, але це російське втручання спровокувало кризу довіри до заяв авторитарних режимів.

Оголошений китайською стороною “мирний план” для України демонструє готовність Китаю відігравати конструктивну роль у досягненні миру та стабільності у світі. Принципи територіальної цілісності, суверенітету та невтручання у внутрішні справи, на яких Ван І наголосив у своїй промові, залишаються основоположними для кожної країни, незалежно від її географічного розташування чи економічної ваги у світовій економіці.

Окреме обговорення з представниками Південного Кавказу — Азербайджану, Вірменії та Грузії — щодо стабільності та безпеки в цьому регіоні слід розглядати як прояв послаблення впливу Росії. З огляду на злочини, скоєні російськими окупаційними силами в Україні, Російська Федерація втратить будь-яке моральне право представляти себе як миротворця в найближчому майбутньому. Визнаючи токсичну політику Росії, країни регіону шукатимуть альтернативні структури для гарантування регіональної безпеки та відновлення справедливості. Європейські держави можуть бути серед тих, хто зробить внесок у цю нову регіональну архітектуру.

Війна Росії проти України спровокувала безпрецедентну кризу на багатьох рівнях. Присутність представників арабського світу на конференції та обговорення питань глобальної енергетичної безпеки дають підстави для спекуляцій щодо ширшої участі країн Перської затоки. Формування справедливого світового порядку, який поважає інтереси та проблеми всіх країн у всіх регіонах, може відбутися лише за умови, що країни будуть готові відкинути антизахідну та антиамериканську риторику, підтримати жертву невиправданої російської агресії та схвалити санкції – або принаймні обмежити політичні та економічні зв'язки – з агресором. Світ швидко змінюється, і українська криза, стійкість України та сила українських збройних сил вимагають від лідерів інших країн врахування змін геополітичного ландшафту.

Глобальні потрясіння, що виникли внаслідок російського вторгнення в Україну, матимуть далекосяжні наслідки для всієї світової політики. Мюнхен-2023 – це спроба визначити основні контури світу після поразки Росії. Водночас залишається головний страх, який перешкоджає ефективній підготовці до наслідків потенційного краху Росії у 21 столітті. Чим швидше ми визнаємо неминучість такого сценарію, тим безпечнішим буде майбутнє для Європи.

Водночас, у короткостроковій перспективі це не знімає з порядку денного питання швидкої перемоги України у війні проти тиранії. Для досягнення цієї мети Україні потрібні відповідні інструменти у достатній кількості, адже на полі бою зараз відбувається формування нового світового порядку.