Президентські вибори в Румунії 2025 року

Президентські вибори в Румунії 2025 року

Проблеми та наслідки

Підготовлено Центром стратегічних досліджень Vision

22\5\20258

18 травня 2025 року в Румунії відбувся другий тур президентських виборів після скасування виборів у листопаді 2024 року через звинувачення у втручанні іноземних держав. У цьому турі брали участь: Нікосур Дан, незалежний кандидат і колишній європейськи налаштований мер Бухареста, з Джордж Симеон, лідер ультраправої партії «Альянс за єдність румунів» (AUR). Ці вибори стали вирішальним поворотним моментом для майбутнього Румунії на тлі внутрішньої напруженості та ескалації геополітичних викликів, особливо в контексті російської війни проти України.

Цей звіт містить поглиблений аналіз результатів, реакції всередині країни та за кордоном, висвітлення подій у ЗМІ, майбутніх викликів та наслідків перемоги Дана для українсько-румунського партнерства, включаючи позицію України та заяви президента України Володимира Зеленського.

Політичний контекст

Президентські вибори 2025 року відбулися на тлі безпрецедентної політичної кризи. Конституційний суд Румунії анулював результати виборів 2024 року через звинувачення у втручанні Росії, яке включало широкомасштабні дезінформаційні кампанії в соціальних мережах. Ці спроби були задокументовані мережами, які видавалися за офіційні вебсайти державних установ та ЗМІ, для поширення дезінформації, включаючи звинувачення у фальсифікаціях виборів та підтвердження скасування голосів. Документи румунської розвідки розкрили роль Росії в широкомасштабних дезінформаційних кампаніях, зокрема на платформі TikTok, а також у кібератаках на виборчий орган. Заборона кандидатури Джорджеску в березні 2025 року призвела до масових протестів, що загострило звинувачення у маніпуляціях з боку ультраправих партій.

В економічному плані Румунія стикається зі значними викликами, зокрема з найвищим дефіцитом бюджету в Європейському Союзі, а також високим рівнем інфляції та бідності. Ці фактори зробили вибори вирішальними для визначення майбутнього політичного та економічного шляху розвитку країни.

Результати виборів

Перший раунд (4 травня 2025 року):

У першому раунді спостерігався рівень участі 53.21%, що свідчить про помірний інтерес виборців. У цьому раунді Джордж Симеон (AUR) увімкнено 40.96% голосів, скориставшись широкомасштабною хвилею невдоволення антиістеблішментом. Хоча Нікосур Дан (Незалежний) на 20.99%, якого сильно підтримують міські виборці та проєвропейський клас. Джордже Керін Антонеску з правлячої коаліції посів третє місце з 20,071 голосами TP3T. Сіміон і Дан вийшли до другого туру, оскільки жоден кандидат не здобув абсолютної більшості.

Другий тур (18 травня 2025 року):

Явка у другому турі значно зросла, досягнувши 64.72%, із загальною кількістю голосів 11 641 742, що відображає значну мобілізацію проєвропейських виборців. У цьому турі Нікосур Дан З 6 168 642 голосами, що еквівалентно 53.60%, за сильної підтримки проєвропейських виборців та румунської діаспори. Натомість, Джордж Симеон З 5 339 053 голосами, що еквівалентно 46.40%Екзит-поли підтвердили лідерство Дена, яке майже повністю збіглося з остаточними результатами.

Реакції

У Румунії:

• Опозиція: Джордж Сімеон та Анамарія Гаврил звинуватили виборчий процес у фальсифікаціях та вимагали відставки президента Клауса Йоганніса. Однак пізніше Сімеон визнав поразку, подякувавши своїм прихильникам та пообіцявши продовжити політичну боротьбу.
• Протести: Протести продовжилися після анулювання виборів 2024 року та заборони Каліну Джорджеску, що призвело до політичної напруженості, безпрецедентної з 1989 року. Ці протести продовжилися серед прихильників Сіміона, які продовжують звинувачувати уряд у маніпуляціях, що потенційно сприяє політичній нестабільності.
• Громадянське суспільство: Проєвропейські активісти вітали результат, вважаючи його перемогою європейського демократичного процесу.

У Європі:

• Європейський Союз: Президент Європейської Комісії, Президент Європейської Ради, Президент Франції, Канцлер Німеччини та Прем'єр-міністр Італії вітали перемогу Дана. Європейські лідери розцінили його перемогу як підтвердження відданості Румунії європейським цінностям та її демократичному шляху, попри спроби маніпуляцій.
• Суперечлива іноземна підтримка: Підтримка колишнім польським прем'єр-міністром Симеона викликала різку критику, оскільки це було розцінено як іноземне втручання у внутрішні справи Румунії.
• Молдова: Президент Молдови висловив публічну підтримку Дану, наголосивши на важливості належності до «європейської родини» та сприяння регіональній інтеграції.

В Україні:

• Заяви Президента України: Президент України Володимир Зеленський щиро привітав Нікосора Дана з перемогою на президентських виборах у Румунії, наголосивши на стратегічній важливості продовження партнерства між Україною та Румунією. Зеленський заявив на платформі X: «Вітаю Нікосора Дана з історичною перемогою на президентських виборах у Румунії. Для України, як сусіда та друга, важливо мати Румунію надійним партнером. Ми впевнені, що так і буде. Працюючи разом, ми можемо зміцнити наші країни та Європу». Під час телефонної розмови з Даном він додав: «Я розмовляв з новообраним президентом Румунії Нікосором Даном. Я привітав його з перемогою на президентських виборах. Вкрай важливо, щоб Румунія продовжувала розвиватися, і щоб ми всі співпрацювали в нашому регіоні та по всій Європі. Ми поважаємо Румунію та її народ». Зеленський наголосив, що перемога Дана зміцнює двосторонню співпрацю, особливо з огляду на виклики безпеці, спричинені війною між Росією та Україною, зазначивши, що Румунія залишатиметься «надійним партнером» у підтримці Києва.
• Український уряд вітав перемогу Дана, вважаючи, що вона забезпечує подальшу військову та політичну підтримку Києва проти Росії.
• Українські ЗМІ зазначали, що перемога Семена призвела б до зниження підтримки, що відображає стратегічну важливість виборів для регіональної безпеки.
• Короткий виклад українського бачення: Україна підтверджує свою повну повагу до вибору румунського народу та висловлює глибоку вдячність за постійну підтримку Румунії перед обличчям російської агресії. Перемога Нікосура Дана, євроатлантиста, антикорупційного активіста та переконаного прихильника України, розглядається як дуже позитивний крок. Натомість його опонент, Джордже Сіміон, вважався проросійським кандидатом і погрожував припинити військову допомогу Україні та заблокувати санкції проти Росії. Росія активно намагалася вплинути на результати виборів на користь Сіміона, використовуючи Telegram-канали та ботів соціальних мереж для поширення дезінформації, але її спроби були невдалими. Варто зазначити, що результати першого туру президентських виборів у Румунії 2024 року були анульовані через масоване втручання Росії, що підкреслює постійний характер цієї загрози.

Москва є вигнанням колишніх союзників... останнім з яких був Башар аль-Асад

Висвітлення в ЗМІ

Румунські ЗМІ:

Провідні румунські новинні агентства забезпечили пряме висвітлення виборів та глибокий аналіз, з особливим акцентом на високій явці та ролі румунської діаспори у підтримці Дана. У висвітленні зазначалося, що перемога Дана ознаменувала собою значний зсув порівняно з першим туром, у якому Сіміон мав значну перевагу, та відобразила безпрецедентну мобілізацію виборців, зокрема румунської діаспори у Західній Європі, яка віддала майже 1,6 мільйона голосів і зіграла вирішальну роль у перевазі на користь Дана. Висвітлення подій у ЗМІ зосереджувалося на питаннях корупції, інфляції та міграції, а також на обговореннях впливу виборів на економічну та політичну стабільність країни та переходу до прозахідного шляху після періоду напруженості. Деякі місцеві ЗМІ також висвітлювали зауваження Дана, в яких він подякував виборцям за те, що вони протистояли хвилі ненависті, та пообіцяв будувати єдину Румунію незалежно від політичних уподобань.

Європейські ЗМІ:

Провідні європейські ЗМІ назвали вибори вирішальними для майбутнього Румунії в Європейському Союзі та НАТО, зазначивши, що перемога Дана зміцнила європейську єдність і сприяла «зітханню полегшення» в Брюсселі. Деякі європейські новинні агентства зосередилися на дебатах між Даном і Сімеоном, підкреслюючи їхні контрастні підходи до ЄС та відносин з Україною. Європейські інформаційні агентства вважали перемогу Дана «приголомшливою» несподіванкою, враховуючи лідерство Сімеона в першому турі, і зазначили, що висока явка, особливо серед румунів за кордоном, пішла на користь Дану. Вони також наголосили на важливості результату для позиції Румунії як ключового логістичного гравця у наданні західної допомоги Україні. Європейське висвітлення наголошувало на тому, що вибори являли собою «геополітичний вибір» між Сходом і Заходом, і що перемога Дана підтвердила відданість Румунії демократичним цінностям і верховенству права, незважаючи на спроби маніпуляцій та зовнішнього втручання.

Українські ЗМІ:

Українські ЗМІ наголосили на важливості перемоги Дана для продовження військової підтримки України, водночас попереджаючи про потенційний вплив Росії на регіональну стабільність. Українські ЗМІ зосередилися, зокрема, на вітальних словах президента Зеленського, в яких він наголосив на важливості Румунії як «надійного партнера» для Києва. Українські ЗМІ зазначили, що перемога Симеона, якого вважали проросійським і він виступав проти військової допомоги Україні, призвела б до зменшення підтримки, що відображає стратегічну важливість виборів для регіональної безпеки. Вони також звернули увагу на невдалі спроби Росії вплинути на результати виборів на користь Симеона через Telegram-канали та ботів соціальних мереж, зазначивши, що результати виборів 2024 року були анульовані через значне втручання Росії.

Внутрішні політичні виклики:

• Формування уряду: Дан стикається з проблемою формування стабільної парламентської коаліції, оскільки ультраправі партії, зокрема AUR, контролюють майже третину парламенту, що потенційно перешкоджає впровадженню амбітного законодавства про реформи.
• Протести: Серед прихильників Сіміона тривають протести, вони звинувачують уряд у маніпуляціях, що може призвести до подальшої політичної нестабільності та вимагати від Дана «відбудови об'єднаної Румунії».

Торговий конфлікт між Сполученими Штатами та Європою: всебічний аналіз економічного, політичного та стратегічного вимірів

Економічні виклики:

• Фінансовий дефіцит: Румунія стикається з найвищим дефіцитом бюджету в Європейському Союзі, що збільшує ризик економічної рецесії та вимагає термінових фіскальних реформ.
• Бідність та корупція: Бідність та корупція є основними структурними проблемами, оскільки значна частина населення живе за межею бідності. Це вимагає радикальних реформ державних систем та боротьби з корупцією. Ден також стикається з проблемою відновлення довіри громадськості до неефективних та нечутливих державних інституцій.

Геополітичні наслідки:

• Підтримка України та НАТО: Перемога Дана зміцнює військову та політичну підтримку України, зміцнюючи регіональну стабільність та підтверджуючи відданість Румунії своїй позиції надійного партнера НАТО, що є життєво важливим в умовах російсько-української війни.
• Молдова та Балкани: Ден підтримуватиме інтеграцію Молдови та Західних Балкан до Європейського Союзу, сприяючи регіональній інтеграції та зменшенню російського впливу.
• Російський вплив: Вибори продемонстрували сильний опір російському втручанню, але кіберзагрози та спроби дезінформації, такі як кампанії двійників на таких платформах, як X та Telegram, залишаються стратегічною проблемою.
• Вплив ультраправих: Зростання партії AUR, лідери якої іноді висловлюють погляди, паралельні наративам Кремля щодо територіальної цілісності України та Молдови, створює виклик регіональній стабільності та може призвести до тертя з Європейським Союзом та НАТО з таких питань, як відносини з Росією, підтримка України, верховенство права та міграція.

Енергетична політика:

• Ден планує зміцнити позиції Румунії як регіонального енергетичного центру, зменшуючи залежність від недемократичних країн, підтримуючи проекти ядерної енергетики та використовуючи запаси газу в Чорному морі. Ця політика спрямована на досягнення «енергетичної свободи» для Румунії, водночас маючи завдання збалансувати цілі Європейського Союзу щодо скорочення викидів вуглецю з американськими тенденціями. Румунія також прагне стати центром відновлюваної енергетики в Чорноморському регіоні.

Таким чином, президентські вибори в Румунії 2025 року стали вирішальним політичним та геополітичним поворотним моментом. Перемога Нічосура Дана з 53 601 голосом підтвердила непохитну відданість Румунії євроатлантичному шляху. Президент України Зеленський привітав результат, наголосивши на стратегічній важливості партнерства з Румунією як надійним союзником, зокрема у підтримці України проти російської агресії. Однак новообраний президент Дан стикається зі значними внутрішніми викликами, включаючи необхідність формування стабільного уряду, вирішення проблеми зростаючого дефіциту бюджету, боротьби з корупцією та бідністю, а також стримування триваючих протестів. У регіональному масштабі його перемога посилює підтримку України та Молдови на їхньому європейському шляху та зміцнює позиції Румунії проти російського впливу. Корупція, бідність, зовнішній вплив та виклики енергетичної політики залишаються ключовими викликами, які вимагають довгострокових національних та регіональних стратегій для забезпечення стабільності та розвитку.