Україна і Молдова – між продовженням і ескалацією війни і шляхом до миру

Україна і Молдова – між продовженням і ескалацією війни і шляхом до миру

Мохаммед Аль-Арукі - головний редактор веб-сайту «Ukraine Today»

19/3/2024

Останнім часом почастішали розмови та чутки про схильність України до мирних переговорів з Росією. Це пов'язано з тиском Заходу на Україну, а також зі зменшенням підтримки України з боку Заходу та нездатністю України досягти відчутних успіхів на місцях, особливо після нещодавньої контратаки. Ця новина супроводжується загостренням боїв на різних фронтах та проведенням Україною якісних операцій глибоко всередині Росії. Між цим і цим можна зробити наступний висновок:

• Мирні зусилля України – це не що інше, як галас російських ЗМІ, що підживлюється російською пропагандою, спрямованою на дестабілізацію внутрішнього фронту України. Таким чином, Росія скористалася розбіжностями в поглядах західних лідерів щодо того, як підтримувати Україну.
• Захід не розглядав можливість залишити Україну без підтримки, про що свідчать нещодавні рішучі заяви Макрона про можливість відправлення військ до України, рішучі спроби переконати канцлера Німеччини підтримати Україну ракетами Taurus, незважаючи на його відмову, виділення 400 мільйонів доларів американської допомоги, а також постійна підтримка та навчання українських солдатів Великою Британією та Канадою. Тому підтримка Заходу все ще триває, і Генеральний секретар НАТО продовжує закликати та звертатися до західних лідерів з проханням продовжувати цю підтримку. Якби це було інакше, не було б заклику провести тристоронній саміт між лідерами Франції, Німеччини та Великої Британії щодо продовження підтримки України.
• Ми не повинні ігнорувати перехід Росії до мілітаризованої економіки та побоювання, що містяться в звітах західних розвідок, особливо німецьких, щодо можливості нападу Росією на країни НАТО (країни Балтії, Польщу та Фінляндію). Це розвіює будь-які шанси на мир у найближчому майбутньому, особливо враховуючи недовіру західних лідерів до президента Росії Путіна.
• Українські удари по тилових лініях Росії, які обмежили можливості Чорноморського флоту, та російська нафтопереробна промисловість, яка вплинула на 121% ВВП Росії, а також бомбардування російських військових баз та районів, що становлять загрозу для України, демонструють, що українська армія має можливості продовжувати боротьбу, використовуючи нові технічні та технологічні методи, які відіграватимуть впливову роль.

• 

З вищесказаного ми бачимо, що миротворчі тенденції України та необхідність прийняти російські умови для відмови від частини своєї території є не що інше, як російська пропаганда, що просувається в ЗМІ та пропагується деякими пропутінськими лідерами Європейського Союзу, такими як Віктор Орбан, прем'єр-міністр Угорщини.

На завершення, Захід не має наміру припиняти підтримку України. Швидше, Росія намагається вплинути на «Всесвітній саміт миру», запланований на проведення у Швейцарії, щоб підтримати український мирний план.

Тому малоймовірно, що війна закінчиться цього року або що Україна підкориться російським умовам.

Молдова та невизначене майбутнє

Молдовське питання не менш гострое, ніж українське, особливо після стрімких перетворень у країні та переходу влади до прозахідного президента Майї Санду. З початком війни Молдова повністю прозоро оголосила про свою позицію, ставши на бік України, незважаючи на присутність проросійського сепаратистського регіону Придністров'я. Цей регіон, який оголосив про своє відділення після громадянської війни 1992 року, має так звані «російські миротворчі сили» та знаходиться поблизу українського міста Одеса. Це кошмар для Путіна, який, за деякими повідомленнями, хоче окупувати Одесу, щоб це був його шлях до Придністров'я, таким чином завершивши створення нібито держави «Новоросія», яка охоплює східну та південну Україну на додаток до молдавського регіону. Ці побоювання посилилися після того, як парламент Придністров'я зібрався та попросив Путіна про державну підтримку Росії. Це нагадує нам сценарії анексії деяких регіонів України (Донецько-Луганськ), а також ескалацію з боку влади сепаратистського регіону, останньою з яких була новина про те, що український безпілотник бомбардував цей регіон, незважаючи на заперечення офіційної влади Молдови. Все це несе в собі небезпечні ознаки того, що бойові дії можуть легко поширитися на територію Молдови, що відкриє новий фронт виснаження.