Що відбувається на цій ділянці фронту?
Д. Сказав Салам
25/6/2022
Російська армія продовжує оперативно-тактичний наступ з метою оточення та розгрому українських військ, що діють у Сєвєродонецько-Личичанському районі.
Російська армія дуже близька до досягнення цієї мети.
Відстань між передовими підрозділами З концентрації російських військ на Попаснійському напрямку та підрозділів концентрації їхніх сил на Лиманському напрямку, які займають позиції вздовж лівого берега річки Сіверський Донець у районі Білогорівки Це 18,7 км.
Наразі Немає жодних конкретних ознак того, що російські війська не зможуть його перетнути.Якщо не зараз, то найближчим часом.
Тому, в контексті поточної ситуації, було б дуже корисно спробувати оцінити наступальний потенціал та можливості угруповання російських військ у Бобасній, яке наразі є найактивнішим, а отже, і найнебезпечнішим з точки зору майбутніх перспектив та всієї російської наступальної операції на Донбасі.
За різними оцінками, у напрямках Лисичанська та Бахмута російські війська діють приблизно від 15 до 17 бронетранспортерів, а за низкою даних, усі двадцять бронетранспортерів (з яких щонайменше 4-5 – танки), це без урахування деяких формувань батальйонно-ротного рівня так званих сил “Донецької та Луганської народних республік” 1 та 2 (це приблизно 8-10).
Звичайно, не всі вони просуваються в напрямку “високочутливого” Лисичанська, але частка сил і ресурсів, яку російська армія виділила на цю мету, все ще є значною.
Наразі цей тип “ударної стріли” для російських військ побудований у практичному двоярусному строю.
На першому рівні діють до 7 бронетранспортерів зі складу 102-го мотострілецького полку, 61-го та 155-го армійських полків, 80-го та 218-го артилерійських полків та 76-ї повітряно-десантної дивізії.
На другому рівні – 4 бронетранспортери зі складу 57-ї та 60-ї мотострілецьких бригад, 70-ї мотострілецької бригади та 31-ї піхотної бригади.
Крім того, щонайменше 5 “батальйонів” зі складу “1-ї та 100-ї окремих мотострілецьких бригад “1-го артилерійського комплексу”, а також зі складу “2-ї та 6-ї окремих мотострілецьких бригад 2-го артилерійського комплексу”.
Задля проведення всієї цієї мобілізації командування російських сил розгорнуло на цьому напрямку щонайменше 7 систем реактивної та звичайної артилерії, зокрема зі складу 147-го самохідного артилерійського полку, який озброєний не лише самохідними гарматами, а й реактивною артилерією.
Але, крім того, є ще одна дуже важлива та дуже суттєва тонка відмінність щодо складу тих сил, які російські війська активно роблять для початку наступу з півдня на північ району Бобасна.
Реальність така, що частина концентрації російських військ поблизу Сєвєродонецька, яка діє вздовж правого берега річки Сіверський Донець з півдня, слідуючи загальному напрямку Нижній Новгород-Тошківка-Устинівка-Біла Гора, фактично тісно співпрацює з Попаснянською групою. Таким чином, загальну кількість російських військ, розгорнутих з півдня для надійного оточення українських сил у районі Лисичанськ-Сєвєродонецьк, можна збільшити за рахунок чотирьох додаткових бронетранспортерів зі складу 39-ї мотострілецької бригади, 394-го мотострілецького полку, 24-ї бригади спецпризначення та трьох батальйонів зі складу 4-ї окремої мотострілецької бригади 1-го артилерійського комплексу.
Крім того, російські військові, схоже, активно посилюють свої зусилля на наступальній ділянці цього південного угруповання спецпризначенців у складі Сєвєродонецького угруповання. Російські військові інтенсивно перекидають до цієї ділянки з Центрального військового округу елементи тилового забезпечення та системи бойового управління – підрозділи бригад тилового забезпечення, польові командні пункти та командні центри частин і з'єднань у складі Центрального військового округу. Однак, очевидно, що рівень цих елементів значно перевищує потреби тактичної групи, яка діє тут (до 5-6 батальйонів). Я вважаю, що тут немає жодного “випадкового” випадку. Очевидно, що найближчим часом планується суттєве збільшення чисельності угруповання, що вимагатиме належного тилового управління.
Оцінка поточної ситуації:
Наразі російські війська контролюють Миколаївку, Рай-Олександрівку, Лоскутівку, Підлісний, Мирну Долину та Устинівку. Внаслідок цього українські війська виведені з Золото-Гірського району на півночі.
Однак у районах Білогорівки та Берестового українські війська продовжують обороняти регіон і, схоже, мають намір продовжувати це робити…
У зв'язку з цим, мабуть, варто зазначити, що після одного-двох днів перегрупування для “переоцінки мети” та поповнення передових підрозділів, російські війська безсумнівно відновлять активні наступальні дії на цьому напрямку. Найімовірніше, вони спробують прорватися та захопити Верхньом'янку.
Звісно… атаки також будуть у напрямку від Лоскутівки до Вовчарівки, а потім до Тоболівки. Крім того, цілком можливий (хоча й менш імовірний) напад з Миколаївки на Сборний або знову на Берестовий.
Зрозуміло, що перед тим, як перейти безпосередньо до “головної цілі” – Лисичанська, російські війська спробують повністю перекрити зв’язок з містом, щоб запобігти надходженню до нього постачання.
Виведення частини українських збройних сил з промислової зони Сєвєродонецька, теоретично, мало б позитивно вплинути на загальну стійкість української оборони проти атаки концентрації російських військ з Попасної. Однак наразі це дуже дискусійне питання…
У цьому відношенні послідовність дій командування російських військ є цілком логічною та зрозумілою.
Найімовірніше, підготовка до зосередження та розгортання на ділянці Устинівка-Мирна Долина-Підлісне свідчить про нове ударне угруповання, очевидно, те саме, якому відведено роль “контролерів Лисичанська”.
Але спочатку перекрийте шляхи постачання.
Давайте підсумуємо
Можна довго розмірковувати про це – чи контролюватимуть вони чи ні, чи облягатимуть вони чи ні…
Але, очевидно, в російському Центральному командуванні методом “практичного експерименту” визначили необхідні розміри та оптимальний розмах атаки, щоб, принаймні, спробувати її зробити з шансом на успіх.
العربية 
Українська