День 333

День 333

Доктор Мухаммад Заїдія

22/1/2023

Добігає кінця перший рік тотальної загарбницької війни Росії проти України. Одинадцять місяців боїв, інтенсивних бомбардувань і легендарної стійкості української армії та народу стали несподіванкою для всього світу, включно з агресором, який вважав, що його поїздка до Києва триватиме лише кілька днів. Його мрії та прагнення випарувалися, і він повернувся, розчарований і переможений, щоб переглянути свої розрахунки, перевірити свої недоліки та викрити своїх лідерів. Як це можливо, коли цар і його армія, друга за чисельністю у світі, готувалися до цієї війни роками, так роками, принаймні вісім з 2014 року, коли він анексував Крим і розпалив сепаратистську ворожнечу в українських областях Донецька та Луганська? Він готувався випробувати свою зброю і армію в Сирії на очах і вухах світу. Він вбивав, витісняв, руйнував і змінював правила гри, поки не сп’янів від зарозумілості та пихатості. Він готувався, коли готував свою економіку і влаштовував свої внутрішні справи, минаючи американські та європейські санкційні пакети проти нього, і це ми бачимо навіть після всіх цих місяців війни. Будьте готові, якщо подумаєте про приватну військову компанію «Вагнер» як про військову підтримку, і випробуйте її модель у Лівії, Центральноафриканській Республіці, Сирії та інших місцях.

Своєю стійкістю до агресії, своєю готовністю захищати Батьківщину, свої цінності, свою свободу, свою приналежність до цивілізованого світу українці здивували навіть своїх союзників і весь світ.

Усе це привело нас сьогодні до нової реальності, відкритої війни та численних варіантів. Це вже не російсько-українська війна, а скоріше третя світова par excellence. Це спочатку вплинуло на світову економіку та продовольчу безпеку, і його наслідки та наслідки продовжують поширюватися на схід і захід. Це розпалило апетити союзників щодо широкої військової підтримки України для повернення її території та перемоги над агресором.

Сьогоднішня війна для Путіна доленосна. Він не може відступити, а її втрата означала б руйнацію путінської системи, філософію якої він будував з початку нового тисячоліття на поверненні великої російської мрії та спадщини царської Росії.

Чесно кажучи, Путін відіграв важливу роль у допомозі Росії подолати руйнівні наслідки розпаду Радянського Союзу та епохи Бориса Єльцина. Суспільство поступово почало оговтуватися від цих наслідків, одночасно підрізаючи олігархію, що формується, і залучаючи її в орбіту нового кремлівського лідера. Усе це відбувалося за рахунок демократії та свобод.

Війна є доленосною і для нас в Україні з причин, які неможливо описати словами.

Я був тут з моменту здобуття нею незалежності в 1991 році, і я був свідком етапів соціального, політичного та економічного розвитку та зростання. Тут багато чого змінилося, але доброзичливість і толерантність людей – ні.

Сполучені Штати разом з Британією, Польщею та іншими західними країнами підтримують незламність української армії та народу. Україна стоїть як бар'єр проти цього божевілля, яке йде зі Сходу.

Сьогодні світ боїться як перемоги, так і поразки будь-якої сторони конфлікту, і навіть найбільші науково-дослідницькі центри можуть бути не в змозі намітити сценарій останнього епізоду руйнування. Росія через своїх (психопатичних) чиновників постійно нагадує нам, що вона є ядерною державою і не погодиться на поразку. Якщо це пекло, то нехай це буде вогонь, який нічого не залишає. Ці заяви ми чуємо щоразу, коли українські воїни просуваються на фронтах.

Український народ вірить своїй армії та підтримує її з неперевершеною любов’ю. Започатковано сотні ініціатив, об’єднань та заходів – від закупівлі одягу та медикаментів до закупівлі безпілотників та бронетранспортерів. Непохитна віра народу в те, що з нами Бог і правда, і ми повинні перемогти.

Лідери та глави держав намагаються підштовхнути до переговорів і знайти рішення, які позбавили б обидві сторони значних втрат у житті, інфраструктурі та економіці. Ці спроби принесли частковий успіх, наприклад, обмін полоненими, забезпечення безпечних проходів для цивільних, щоб залишити гарячі точки, експорт зерна і нічого більше.

Багато криз і конфліктів, які відбуваються в нашому світі, можуть бути спричинені не Сполученими Штатами, але без Америки немає вирішення, і Америка сьогодні не поспішає це робити.