Висвітлення зони бойових дій в українській кризі

Висвітлення зони бойових дій в українській кризі

Доктор Халед Мамдух Аль-Аззі

29/11/2022

Війни ніколи не велися ізольовано від медіа, пропаганди та психологічної війни, які мобілізують громадську думку та протистоять ворогові за допомогою інформації, щоб підірвати його. Мистецтво комунікації та медіа залишаються тісно пов'язаними в усіх конфліктах, особливо у військових війнах. У цю епоху, що характеризується переважно комунікаціями, інформаційними технологіями та сучасними технологіями, війна майже повністю стала медіа та пропагандою. Медійна війна є невід'ємною частиною військової війни, яка відбувається у публічній сфері. Тому віртуальні технології в соціальних мережах відіграли певну роль у поширенні та посиленні новин та інформації, а Telegram-канали відіграють важливу роль у передачі цієї інформації з місць подій та від політиків.

З огляду на моє знання російської та української мов, яке я продемонстрував завдяки ретельному спостереженню та постійному моніторингу перебігу подій щодо представлення контенту та інформації, я виявив, що роль кореспондентів у військовій сфері та на всіх відкритих фронтах була слабкою з таких причин:

• Ступінь щільності новин та послідовних подій, що виникають внаслідок швидких змін даних на місцях.
• Відсутність інтересу світових ЗМІ до України як до важливої новинної події мала наслідки з початку Майдану 2005 року, що призвело до нещодавньої війни, яка охопила весь регіон і стала головною новинною подією.
• Недостатнє знання української мови багатьма кореспондентами та делегатами також ускладнювало висвітлення події.

Висвітлення подій обмежувалося інформацією з офіційних джерел з обох сторін бойових дій через брак зв'язку з джерелами інформації про подію.

Отже, дослідження порушує головне питання: чи була медіастратегія розроблена виключно для протистояння російському вторгненню, чи вона діяла в його рамках, оскільки не відрізнялася від нього в контексті просування пропаганди, натхненної стратегічною орієнтацією?

Стало зрозуміло, що стратегії двох сторін відрізнялися. Російська стратегія використовувала прикриття, використовуючи колишню радянську теорію пропаганди війни під назвою «інформаційний град», згідно з яким російська інформація обмежувалася коментарями генерала Міністерства оборони, який зачитував щоденні польові звіти та узгоджувався з офіційним речником Міністерства закордонних справ.

Українська стратегія, яка йшла курсом, протилежним російській школі, була представлена трьома пунктами:

Перший пункт: Промови та заяви Президента Зеленського, зроблені у його щоденному відеозверненні до народу та за кордоном.

Другий пункт: Його було прийнято завдяки польовим, політичним та гуманітарним заявам віце-прем'єр-міністра та голови делегації переговорів.

Останній пункт, Найголовніше – це висвітлення подій у міру їх розгортання, через пряму фотозйомку та трансляції з місця подій та гарячих точок, на відміну від росіян, які приховували факти з особистих причин.

Таким чином, Telegram відіграв значну роль для українців у фіксації та висвітленні подій у міру їх виникнення, особливо враховуючи те, що українцям бракує зовнішніх медіа-каналів для звернення до світової громадської думки, на відміну від росіян, які мають канали, станції та медіа-агентства, що мовлять різними мовами на весь світ.

Українські новини поширювалися міжнародними ЗМІ на основі висвітлення подій, у якому ключову роль відігравали відео з місця подій та інтерв'ю через Telegram. Цей канал (тобто Telegram) використовується переважно в Росії, знаходиться поза контролем Заходу та автоматично перекладається безпосередньо для підписників на 59 мов. Слід зазначити, що ця інформація та її достовірність базуються на інтерв'ю з арабськими журналістами в Україні, які самі пережили цю ситуацію, а також з російськими журналістами.

Оскільки новини та інформація про реальність були достовірними, їх створювали люди, які жили новинами та реальністю на місцях, а також місцеві та іноземні кореспонденти та медіа-фахівці, які прагнули створити імпульс меседжів, що спростовували російські претензії та демонстрували силу української реальності. Тому розуміння тенденцій українських медіа, незважаючи на їх обмежену здатність протистояти російським ідеям та медіа, може висвітлити геополітичну та геоекономічну битву, за допомогою якої Росія намагається зберегти свої здобутки та інтереси в Україні. Це досягається шляхом підкреслення її ролі в експлуатації української території у світовому конфлікті, запобігання тому, щоб Україна стала передовою війни та напруженості між Заходом та Росією, через політику руйнування та витіснення для контролю над територією. Таким чином, ця стратегія змогла подолати розрив та дати змогу протистояти російським ЗМІ, які відіграють глобальну роль у поширенні та висвітленні цих українських меседжів.