Прогноз озимого сільськогосподарського сезону в Україні

Прогноз озимого сільськогосподарського сезону в Україні

Підготував Dr. Саїд Салам - директор Центру стратегічних досліджень Vision

30/8/2023

Українські аграрії не планують скорочувати посівні площі озимих у 2024 році.

Переважна більшість українських аграріїв не планує цього року суттєво змінювати площі посіву озимих у порівнянні з минулим сезоном.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Мінагрополітики України, повідомила 28 серпня прес-служба міністерства.

«Майже половина опитаних аграріїв (45%) не планують істотно скорочувати посівні площі озимих культур. Водночас 38% респондентів могли б збільшити посівну площу. Аграрії 14% повідомили, що цього року не будуть сіяти озимі культури. «Цей відсоток в цілому відповідає сільськогосподарській практиці в Україні, де щорічно до 20% сільгоспвиробників не задіяні у вирощуванні озимих».

При цьому структура посівів озимих може зазнати змін. Зокрема, компанії скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать площі посівів озимого ріпаку. Загалом посівні площі озимих культур можуть збільшитися порівняно з минулим сезоном на півмільйона гектарів, або на 8%. Основним чинником розширення посівних площ залишається ріпак, урожайність якого може зрости майже на 40%, до рекордних 1,9 млн га.

Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький пояснив: «Цього року ми вже помітили, що зросла частка посівів олійних культур, а саме сої, соняшнику та ріпаку. В першу чергу це пов'язано з високими логістичними витратами. Ми бачимо цю тенденцію в планах фермерів на наступний сезон».

Основними проблемами, що впливають на насіннєву кампанію, залишаються брак фінансових ресурсів і низька ліквідність в аграрному секторі. Водночас основною проблемою більшість виробників називають невпевненість у перспективах ринку – більше третини респондентів опитування. Крім того, чверть респондентів зазначили, що зниження економічної мотивації також негативно вплинуло на їхні очікування щодо посіву та майбутнього врожаю озимих культур.

Опитування також показало, що питання використання добрив залишається одним із найбільш чутливих для аграріїв. Великі та середні сільськогосподарські підприємства готові повною мірою використовувати його. Зокрема, очікується, що рівень використання добрив досягне половини сільськогосподарських потреб (47%). Очікуваний рівень використання засобів захисту рослин для озимих культур у 2024 році досягне вимог 56%. Лише 10% респондентів мають достатню забезпеченість добривами, готові використовувати їх на 100% від потреби, а засоби захисту рослин – 18%.

Що стосується економії пального та насіння, то тут схожі тенденції. Великі та середні виробники високо оцінюють економію палива та насіння. На даний момент середній рівень подачі палива оцінюється в 53% і насіння 60%.

У той час як дрібні фермери перебувають у найскладнішому становищі, водночас великі та середні агрокомпанії, загалом, мають достатньо ресурсів для успішного сільськогосподарського сезону.

Українська зернова асоціація оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши його на 7,8 млн тонн до 76,8 млн тонн зернових і олійних культур, що на 3 млн тонн більше, ніж минулого року, хоча площі посівів менші.

У звіті асоціації зазначено: «Збільшення очікуваного врожаю цього року пояснюється сприятливими погодними умовами та кращою, ніж очікувалося, врожайністю, хоча посівна площа на 2,2 мільйона гектарів менша, ніж минулого року».

Згідно з оновленими прогнозами, експорт з України в новому сезоні 2023/2024, ймовірно, сягне приблизно 48 млн тонн, тоді як минулого сезону, який завершився 30 червня, за даними асоціації, досяг 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.

Оцінки врожаю пшениці у 2023 році покращено з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році він становив 20,2 млн тонн, а у 2021 році – урожай досяг рекордних 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці в 2023/2024 маркетинговому році може скласти близько 15 млн тонн, зазначаючи, що залишок попереднього врожаю на початок сезону становив 4,3 млн тонн.

Прогноз урожаю ячменю на 2023 рік також підвищено з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.

Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращено з 24,2 до 26,9 млн тонн (у 2021 році – 37,6 млн тонн, у 2022 році – 27,3 млн тонн), тоді як експорт може скласти близько 22 млн тонн.

Оцінки врожаю соняшнику у 2023 році збільшено з 12,7 до 13,9 млн тонн (у 2021 році – 16,9 млн тонн, у 2022 році – 11,1 млн тонн), а потенційний експорт може досягти 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику. – 12,5 млн тонн.

Урожай ріпаку в 2023 році попередньо оцінюється в 3,9 млн тонн, а експорт – 3,7 млн тонн. Хоча очікується, що врожай сої буде більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, її потенційний експорт у 2023/2024 маркетинговому році може досягти 3,3 млн тонн.

Підтвердити Українська зернова асоціація Загалом експорт зернових та олійних можна очікувати в новому 2023/2024 маркетинговому році на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через чорноморські порти в разі відновлення роботи. Із зерновою угодою, а також якби була покращена логістика альтернативних маршрутів, у тому числі через Дунай, та зменшені логістичні витрати.

Подальші перешкоди для експорту зерна з України негативно вплинуть на доступність зерна на світовому ринку та призведуть до зростання цін і, як наслідок, зростання світової продовольчої інфляції. Крім того, якщо це буде зроблено, експортувати продукцію буде неможливо, українські аграрії можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зернових, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі.

В результаті таких прогнозів одна з великих агрокомпаній збільшила посівні площі озимої пшениці в 1,7 рази, а озимого ріпаку – вдвічі порівняно з минулорічними площами. Сприятливі погодні умови дозволили отримати більшу врожайність цих культур: виробництво озимої пшениці досягло 6,6 ц/га, що значно перевищує показник минулого року, який становив 4,6 ц/га; Озимий ріпак – 3,3 т/га проти 2,5 т/га минулого року.

Ця ж компанія також відвела значні площі під ярі культури, зокрема, 120 тис. га під соняшник, 84 тис. га під кукурудзу та 65 тис. га під сою. Вона зазначила, що «ризики для ярих культур (кукурудзи, соняшнику та сої) наразі обмежені, тому група очікує отримати врожайність, близьку до «історичних середніх».

Прогноз урожаю в Україні оцінюється як «загалом сприятливий», і очікується збільшення виробництва зернових та олійних культур порівняно з попереднім роком. Говорячи про перспективи продажу вирощеної продукції у 2024 фінансовому році, базовий сценарій передбачає експорт переважно через порти Дунаю та внутрішні дороги через слабку інфраструктуру для експорту сільськогосподарської продукції внаслідок можливого збитку, спричиненого Ракетні удари Звичайна російська.

Багато компаній надали певні потужності для експорту соняшникової олії та борошна, але ще не надали стабільного та економічно ефективного варіанту транспортування зерна. Багато компаній наголошують на необхідності додаткових інвестицій, спрямованих на збільшення експортних потужностей зерна та зниження логістичних витрат.

Прогнози прибутку на 2024 фінансовий рік на початку сезону припускають значне зниження EBITDA через підрив продуктивності сільського господарства, інфраструктури та торгівлі, що спричинено відносною слабкістю світових цін на зерно та високою вартістю експортної логістики.

Таким чином, водночас очікується, що сектор переробки олійних культур стане основним джерелом прибутку для компаній у 2024 фінансовому році.

Невизначеність щодо майбутнього відшкодування ПДВ та можливі ризики девальвації гривні також підвищують ризик збитків аграрних компаній внаслідок зміни курсу іноземної валюти.

Будь-які оцінки обсягів і маржі дуже чутливі до поточної операційної ситуації в Україні в результаті триваючих перебоїв через війну Росії проти України. Робота компаній, особливо сільськогосподарських, спрямована на зниження ризику додаткової шкоди від можливих російських ударів у майбутньому.