Палестинці Сирії... партнери в сирійській революції та радість перемоги над тираном

Палестинці Сирії..

Партнери по сирійській революції та радість перемоги над тираном

Набіль ас-Сахлі - палестинський письменник

12\12\2024

Палестинські біженці в Сирії не були захищені від участі в сирійській революції з самого початку, оскільки сотні мучеників лягли на вівтар свободи Сирії та її люблячого народу, на додаток до сотень ув’язнених у підвалах розвідки сирійського режиму. , особливо в Палестинському відділенні та військовій в'язниці Сайдная, тому біженці стали частиною сирійської соціальної тканини, вони несуть із собою мрії про повернення, які ніколи їх не покидали.

Вбивство та переміщення

Більшість палестинських таборів у Сирії зазнали бомбардувань з боку армії злочинного режиму Асада, що призвело до знищення значної частини палестинських таборів і переміщення близько (250) тисяч палестинців до кількох західних країн, Туреччини та Канади, усіх до Бразилії, на додаток до внутрішнього переміщення, яке торкнулося десятків тисяч, особливо до району Сахная та інших. Встановлено, що основна хвиля переміщення сталася після того, як літак МІГ режиму злочинця-втікача Башара аль-Асада бомбардував мечеть Абдул-Кадер аль-Хусейні в центрі табору Ярмук у неділю, 16.2.2012 р. рівно о дванадцятій сорок п'ятій хвилині дня. У результаті цієї операції 185 людей, у тому числі віруючі та переміщені особи всередині мечеті з районів Тадамон і Аль-Хаджар Аль-Асвад, загинули мучениками. Цей день вважався новим поворотом палестинської ситуації в Сирії.

Загальна кількість палестинських біженців, які проживали в Сирії на кінець 2012 року, оцінювалася приблизно в (560) тисяч палестинських біженців. Що стосується географічного розподілу, то дані сирійських статистичних збірників свідчать про те, що 67 відсотків загальної кількості біженців зосереджено в столиці Сирії Дамаску та існуючих таборах у її передмістях. Тоді як решта (33 відсотки) розподілені між іншими губернаторствами. Загалом близько 30% із загальної кількості біженців у Сирії зосереджені в дев’яти таборах, визнаних Агентством ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт (БАПОР) у Сирії, і ця частка зростає до 60 відсотків, якщо взяти до уваги Палестинські біженці табору Ярмук. Вищезазначені цифри не включають кількість палестинських арабів, які прибули туди в 1967 і 1970 роках, оскільки вони не зареєстровані в документах БАПОР в Сирії. Таким чином, фактична кількість палестинських біженців у Сирії перевищує дві цифри, згадані вище.

Періоди притулку в Сирії

Найбільша кількість палестинських біженців прибула до Сирії після Накби 1948 року, де сіоністська окупація реалізувала політику щодо населення, засновану на виселенні та етнічних чистках, що призвело до вигнання 850 000 палестинців з їхньої землі, 85 000 прибули до Сирії 10 відсотків біженців з Палестини після Накби в 1948 році, а обмежена депортація палестинців до Сирії тривала до кінця першої половини 1948 року. П'ятдесяті роки. Загалом 90 відсотків біженців — вихідці з Галілеї та палестинського узбережжя. Знову ж таки, внаслідок політичних, соціальних та економічних обставин, пов’язаних із кризами, яким піддається палестинська діаспора, багато палестинських біженців прибули до Сирії в 1956 році з Лівану та інших країн, що приймають біженців, і вони утворили особливу категорію з точки зору того, як сирійське законодавство впоралося з ними, навіть якщо вони були додані до основного блоку, який прибув у 1948 році та в наступні роки. Після агресії 1967 року ізраїльська окупаційна влада вигнала 460 000 палестинців із Західного берега та сектора Газа, згідно з даними Ліги арабських держав, зокрема опублікованими Арабським валютним фондом у 1991 році. Нове примусове виселення призвело до прибуття іншої кількості палестинців. палестинців до Сирії. Через події, свідком яких стала Йорданія в 1970 році, невелика кількість переміщених палестинців приїхала до Сирії.

Неофіційні дослідження та оцінки (у 2012 році) показують, що загальна кількість переміщених палестинців, які прибули до Сирії протягом вищезазначених років, становила близько 63 тисяч, але значна частина цієї групи була переміщена до Єгипту, а потім до сектора Газа, після того, як початок сирійської революції в березні 2011 р. Через напади злочинного режиму Башара аль-Асада на громади та табори палестинських біженців.

Села та міста походження в Палестині

Примітно, що палестинські біженці в таборах часто живуть у районах і районах, які об’єднують жителів села походження в Палестині, що призвело до збереження деяких звичаїв і традицій, які ми бачимо, наприклад, у таборі Ярмук але не обмежуючись цим, жителі Тірат-Хайфи зібралися у своєму районі на південь від табору, люди Саффурійя в його центрі, Балад-аль-Шейх та інші палестинські села, тоді як палестинські біженці в Сирії живуть у зборах за межами таборів у квартали всередині міст. У Сирії соціальна структура значною мірою збігається, і є багато випадків змішаних шлюбів між біженцями та сирійським народом, особливо в містах Дараа та Дамаск.

Витоки палестинських біженців у Сирії сягають 300 сіл у Галілеї та на палестинському узбережжі, а 16 міст є районними центрами Палестини, такими як Хайфа, Назарет, Тверія, Цфат, Акко, Бейсан, Яффо, Єрусалим, Дженін та інші палестинські міста.

Палестинські біженці брали участь у партизанських діях з моменту їх початку в 1965 році, і до 2013 року вони дали близько 12 000 мучеників і поранених. Біженці також виражали різні прояви єдності долі зі своїм народом під час повстання 1987 року та благословенної інтифади Аль-Акса, чи то через демонстрації в таборах і сидячі протести перед Червоним Хрестом чи штаб-квартирою ООН, чи через малюнки та виставки на вулицях Дамаска та в таборах пліч-о-пліч із сирійським народом та його різними сегментами, на додаток до фінансових та матеріальних пожертвувань на повстання в сирійських таборах та містах. .

Закон 260

Само собою зрозуміло, що палестинський народ загалом і палестинці Сирії зокрема дуже раділи поваленню сирійським народом злочинного режиму Башара Асада, особливо тому, що палестинські біженці постраждали, як сирійський народ страждав від несправедливості та тиранії під час злочинної ери Асада, яка тривала понад п'ять десятиліть тому. Встановлено, що закон, який регулював права та обов'язки палестинців у Сирії, № 260, був виданий у 1956 році, тобто до того, як злочинець Хафез аль-Асад прийшов до влади в 1970 році.