14-та Валдайська конференція про Близький Схід і російське бачення майбутнього Сирії

14-та Валдайська конференція про Близький Схід і російське бачення майбутнього Сирії

Фірас Борзан - письменник і дослідник російських і євразійських питань

13\2\2025

Клуб «Валдай» провів у Росія Кілька днів тому відбулася 14-та щорічна конференція з питань Близького Сходу під назвою «Близький Схід 2025: уроки минулого, виживання в сьогоденні та проектування майбутнього».

На конференції, в якій взяли участь понад 50 експертів та відомих політичних діячів з 15 країн, обговорювалися швидкі регіональні трансформації, особливо після падіння режиму Башара Асада.

Валдайський звіт: Сирія на роздоріжжі

Клуб опублікував звіт під назвою:СиріяПерехрестя невизначеності в Близький СхідЙого підготували два найвидатніших російських експерти:

• Віталій Наумкін: видатний російський науковець, професор і дійсний член Російської академії наук, він очолює Інститут сходознавства.
• Василь Кузнецов: директор Центру арабських та ісламських досліджень Російського інституту сходознавства.

У доповіді викладено стратегічне бачення Росії щодо майбутнього Сирії після краху колишнього режиму та проаналізовано масштаби геополітичних змін у регіоні.

Найважливіші моменти звіту

1. Регіональні трансформації:

У доповіді сирійська криза розглядається як частина серії послідовних хвиль політичних змін, що розпочалися у 2011 році, поділяючи її на чотири фази, завершальною з яких стало падіння режиму Асада.

2. Відбудова державних інституцій:

Обговорює майбутнє управління в Сирії, зосереджуючись на інституційних викликах, таких як реструктуризація армії та служб безпеки, реформування бюрократії та визначення ролі ісламістів у новому уряді.

3. Географічне та адміністративне утворення

У доповіді відкидається сценарій поділу Сирії на сектантські утворення, але пропонуються такі варіанти, як децентралізація або федералізм, і застерігається від використання Ізраїлем та Туреччиною поточної ситуації для посилення свого впливу в певних районах.

Як Кремль намагається виправдати свої злочини, маніпулюючи Ялтинською конференцією 1945 року

4. Регіональні та міжнародні змагання

У звіті стверджується, що Сирія стала ареною конфлікту між регіональними державами, такими як Ізраїль, Туреччина, Іран та держави Перської затоки, з аналізом позицій та майбутніх амбіцій кожної сторони.

Бачення Росії майбутнього Сирії

У звіті представлено бачення Росією нового порядку та майбутнього російського впливу в регіоні:

• Невдача Асада у проведенні реформУ звіті зазначається, що Асад змарнував можливість для політичних реформ, надану російським втручанням з 2015 року, що призвело до краху його режиму. Однак збереження єдності та стабільності Сирії залишається пріоритетом для Москви, навіть якщо влада перейде до нових сил, зокрема поміркованих ісламістів.
• Відкидання західного втручання: У звіті підтверджується опозиція Москви до того, що вона називає «неоколоніалізмом», зазначаючи, що Захід не прагнув підтримки демократії, а радше підійшов до сирійської кризи з суто геополітичною логікою, яка служила його власним стратегічним інтересам.
• Небезпека перекроювання регіональних кордонівУ доповіді застерігається від будь-яких спроб змінити геополітичну карту, що може призвести до ескалації сепаратистів та регіональних заворушень, водночас чітко критикуються амбіції Ізраїлю та Туреччини в Сирії.
• Боротьба з ісламістамиХоча Москва роками була противником сирійських ісламістів, у звіті визнається необхідність взаємодії з Хаят Тахрір аш-Шам (ХТШ) як нинішньою домінуючою силою, а також вказується на важливість інтеграції «поміркованих ісламістів» у нову політичну систему.

Регіональні та міжнародні відносини

• ІзраїльВоно прагне досягти експансіоністських цілей, що виходять за рамки його традиційних потреб безпеки.
• ТуреччинаЗосереджено на стримуванні курдського впливу та створенні буферної зони з неясною підтримкою США.
• Країни Перської затокиВоно розглядає падіння Асада як можливість посилити свій вплив, але його наслідки залежать від економічної та політичної підтримки нового режиму.
• ІранПісля падіння Асада воно втратило значну частину свого впливу, але може повернути частину своєї влади, якщо новій владі не вдасться встановити свою легітимність.

Виклики, що стоять перед Росією

• Адаптація до нової системиМосква усвідомлює, що політична ситуація в Сирії змінилася, але вона працюватиме над збереженням свого впливу за допомогою дипломатії, економіки та військових інструментів.
• Протистояння західному впливуРосія прагне запобігти втручанню Вашингтона та його союзників у переформатування сирійського режиму.
• Посилення координації з країнами Перської затокиМосква може покладатися на співпрацю з Саудівською Аравією та ОАЕ щодо реконструкції, щоб запобігти значним поступкам Туреччині чи Ізраїлю.

Майбутні сценарії

1. Зміцнення правління Хай'ат Тахрір аш-ШамСирія, ймовірно, стане свідком всебічної реструктуризації політичної еліти, в якій ключову роль відіграватимуть помірковані ісламісти. Росія може прагнути зберегти деяких колишніх державних діячів, щоб забезпечити стабільність своїх керівних інституцій.
2. Внутрішній конфлікт між політичними рухамиМіж ісламістами та іншими політичними угрупованнями може виникнути конфлікт щодо характеру управління та ступеня впливу релігії на механізми прийняття рішень.
3. Можливе протистояння з Ізраїлем та ТуреччиноюВійськова напруженість може загостритися, особливо якщо Ізраїль спробує анексувати більше сирійської території або Туреччина прагнутиме розширити свій вплив на півночі за рахунок курдів.
4. Роль Перської затоки у відбудовіОчікується, що Саудівська Аравія та ОАЕ відіграватимуть значну роль у підтримці сирійської економіки, але це залежатиме від того, наскільки новий уряд відповідатиме інтересам країн Перської затоки.

Висновок

Сирія залишається осередком невизначеності на Близькому Сході, а її стабільність пов'язана з долею нового політичного порядку та переосмисленням регіонального балансу.

• Позиція Росії ще не повністю визначена, але вона зосереджена на збереженні єдності сирійської держави, водночас залишаючись гнучкою у взаємодії з новими гравцями.
• У світлі цих трансформацій Сирія залишається відкритою ареною конфлікту між регіональними та міжнародними державами, де формуються нові рівняння, які визначатимуть її політичне та військове майбутнє в найближчі роки.